2025-12-10 18:05:06
🎴 Найкращий книжковий дизайн 2025: хто формує обличчя української книги зараз – відомий список переможців!
Міжнародний фестиваль "Книжковий Арсенал" разом із Goethe-Institut оголосили переможців конкурсу "Найкращий книжковий дизайн – 2025". Цього року подали 225 книжок, і як людина з журі можу сказати наступне.
1. планка була дуже високою, в нас дуже крутих цех колег і проєктів.
2. конкуренція місцями викликала довгі розмови – і так і має бути.
3. усі книги – дуже різні за принципом і підходами, тому оцінювати їх було нелегкою справою. Це було вау-досвідом для мене: побачити все у повноті в сусідстві разом.
То хто ж що виграв? 💪🏻💪🏻💪🏻💪🏻💪🏻
Гран-прі та "Утилітарна книга"
"Бомонд на краю імперії: держава і сцена в радянській Україні" (видавництво РОДОВІД), дизайн Володимира Гавриша – дуже точна робота з темою імперії, сцени й влади, де форма не прикрашає текст, а допомагає його зчитувати і використовує сітку для збирання інформації та візуального контенту разом.
"Текстова книга"
"Сьюзен Зонтаґ: повне інтервʼю для журналу Rolling Stone" (видавництво Основи), дизайн Олексія Сальникова – приклад того, як розмова, яка могла би "просто вийти книжкою", стає продуманим об’єктом, а не "черговою статтею". Біжіть купувати, поки вона є.
"Мистецька книга"
"АБРАКАДАБРА" Павла Макова (видавництво ist publishing), дизайн 3Z Studio – книжка як окремий здизайнований простір, а не додаток до виставки. Важливо, що митці стають повноцінними диригентами книги, Маков зробив повноцінний новий "манускрипт Вуйнича з новою візуальною мовою, що відтворює композиційний аналіз картин Павла Макова. І це не в тій візуальній мові, яку використовують в інших книгах, а в українській традиції. І це – вищий клас.
"Візуальний сторітелінг"
"З ПІВСЛОВА. Про спілкування та розуміння одне одного" (Видавництво Старого Лева), творча майстерня "Аґрафка" – ще один доказ, що візуальні історії про складні речі можна робити без дидактики і без загальноприйнятих шаблонів у власному стилі.
"Експеримент" (дві перемоги)
"Road Works (Дорожні роботи)" Ольги Кузовкіної (самвидав) та "Фотографії з фронту. Щоденник колективних спогадів" Олександри Клод (Ilostmylibrary).
Дорожні роботи – це неймовірний зін із шрифтовим експериментом, який демонструє найвищий рівень дослідження і опрацювання урбаністичного ландашфту у візуальній мові і для мене особисто він став експериментальним проєктом року.
______
Окремо від цього в нас дуже зайшла тема з іронією на життя в Україні – особливо книга Ігоря Чекачкова “Похорони мера” яка включає в себе гігантську розкладку-фото черги людей, що прийшли попрощатися на похорон Генадія Кернеса, врізався в мою памʼять до кінця життя.
І зін «Ведеться спостереження» Олександра Попенка розповідає про київський стихійний смітник у дворі автора і що на ньому зʼявлялося. Автор буквально як у гічкоківському "Вікні у двір" знімає те, що люди викидають як непотрібне та проводить пошук, який сенс у цьому можна побачити.
СУПЕРВАЖЛИВЕ ‼️‼️‼️‼️
Уперше конкурс публікує довгий список переможців і з поваги до цього – перейдіть подивитись, а хто ж подався на цей конкурс і які книги потрапили до нього.
Міжнародний фестиваль "Книжковий Арсенал" разом із Goethe-Institut оголосили переможців конкурсу "Найкращий книжковий дизайн – 2025". Цього року подали 225 книжок, і як людина з журі можу сказати наступне.
1. планка була дуже високою, в нас дуже крутих цех колег і проєктів.
2. конкуренція місцями викликала довгі розмови – і так і має бути.
3. усі книги – дуже різні за принципом і підходами, тому оцінювати їх було нелегкою справою. Це було вау-досвідом для мене: побачити все у повноті в сусідстві разом.
То хто ж що виграв? 💪🏻💪🏻💪🏻💪🏻💪🏻
Гран-прі та "Утилітарна книга"
"Бомонд на краю імперії: держава і сцена в радянській Україні" (видавництво РОДОВІД), дизайн Володимира Гавриша – дуже точна робота з темою імперії, сцени й влади, де форма не прикрашає текст, а допомагає його зчитувати і використовує сітку для збирання інформації та візуального контенту разом.
"Текстова книга"
"Сьюзен Зонтаґ: повне інтервʼю для журналу Rolling Stone" (видавництво Основи), дизайн Олексія Сальникова – приклад того, як розмова, яка могла би "просто вийти книжкою", стає продуманим об’єктом, а не "черговою статтею". Біжіть купувати, поки вона є.
"Мистецька книга"
"АБРАКАДАБРА" Павла Макова (видавництво ist publishing), дизайн 3Z Studio – книжка як окремий здизайнований простір, а не додаток до виставки. Важливо, що митці стають повноцінними диригентами книги, Маков зробив повноцінний новий "манускрипт Вуйнича з новою візуальною мовою, що відтворює композиційний аналіз картин Павла Макова. І це не в тій візуальній мові, яку використовують в інших книгах, а в українській традиції. І це – вищий клас.
"Візуальний сторітелінг"
"З ПІВСЛОВА. Про спілкування та розуміння одне одного" (Видавництво Старого Лева), творча майстерня "Аґрафка" – ще один доказ, що візуальні історії про складні речі можна робити без дидактики і без загальноприйнятих шаблонів у власному стилі.
"Експеримент" (дві перемоги)
"Road Works (Дорожні роботи)" Ольги Кузовкіної (самвидав) та "Фотографії з фронту. Щоденник колективних спогадів" Олександри Клод (Ilostmylibrary).
Дорожні роботи – це неймовірний зін із шрифтовим експериментом, який демонструє найвищий рівень дослідження і опрацювання урбаністичного ландашфту у візуальній мові і для мене особисто він став експериментальним проєктом року.
______
Окремо від цього в нас дуже зайшла тема з іронією на життя в Україні – особливо книга Ігоря Чекачкова “Похорони мера” яка включає в себе гігантську розкладку-фото черги людей, що прийшли попрощатися на похорон Генадія Кернеса, врізався в мою памʼять до кінця життя.
І зін «Ведеться спостереження» Олександра Попенка розповідає про київський стихійний смітник у дворі автора і що на ньому зʼявлялося. Автор буквально як у гічкоківському "Вікні у двір" знімає те, що люди викидають як непотрібне та проводить пошук, який сенс у цьому можна побачити.
СУПЕРВАЖЛИВЕ ‼️‼️‼️‼️
Уперше конкурс публікує довгий список переможців і з поваги до цього – перейдіть подивитись, а хто ж подався на цей конкурс і які книги потрапили до нього.