Найкоротший день (Йоль)

(Susan Cooper)

Прийшов Найкоротший День — і згас старий рік.
Засипав землю снігом, і вічна темрява спустилась,
Та люди вийшли співати й водити кола,
Щоб відігнати ніч і розбудити Сонце.

Запалали свічки в гілках смерекових,
Засіяли оселі пахучим зіллям і хвоєю,
І всю ніч палали вогнища благання —
Щоб не вмерло світло, щоб рік жив далі.

А коли сонце нового року піднялося з-за гір,
Люди вигукнули й заспівали —
Радість покотилась над полями,
І давні голоси ще й нині лунають, слухай:

Крізь віки, крізь морози і вітер
Звучить той самий спів,
У Найкоротший День, коли прокидається Надія.
Вони славлять, дякують, частуються,
Люблять друзів і чекають Миру.

І ми тепер — так само, тут і нині,
Цього року й кожного року,
Промовляємо:
Хай світло повертається!
Хай живе Сонце!
Славімо Йоль!