🟧 Народження Венери, 1485–1486, Сандро Боттічеллі.

🟧 Венера постає не як антична богиня у реалістичному вигляді, а як ідеал краси Відродження. Її поза нагадує античний мотив "Venus Pudica", це сором’язливий жест, що прикриває наготу і водночас підкреслює її.

🟧 Волосся Венери - золоте й розкішне, розвівається на вітрі, наче вода чи полум’я. Воно символізує жіночу силу, красу та еротизм, прикриваючи тіло і водночас акцентуючи на ньому.

🟧 Мушля - символ жіночності та материнського начала, що асоціюється із життям і чуттєвістю. Зефір (Західний вітер) і його дружина Хлорида (римська Флора) - це символи весни та відновлення природи. Їхнє дихання — це сила космосу, яка приносить богиню на землю. Дівчина Грація стоїть із пурпурною мантією, що уособлює цивілізованість: вона ніби одягає природу у гармонію й порядок.