напишу, коротко, думку про фільм "Малевич", точніше не про сам фільм, а про все те, що навколо нього зараз відбувається

(про саму стрічку писати я ще не в праві, бо не дивилася, хоча скажу відверто, мені, як журналістці та видавчині мистецького часопису (який, до слова, одним з перших опублікував замітку, про цей фільм тоді, коли до прем'єри було ще ген-ген) було б приємно отримати запрошення на якийсь передпоказ)

зараз у мене якесь déjà vu з 2019 (якщо помиляюся з роком, виправіть, хто там більше у темі кіно) і прем'єрою "Забороненого" про Василя Стуса. Тоді блогер (з велелюдною аудиторією) Geek Journal опублікував просто таки розгромний відеоогляд на цей фільм, подивившись який, більшість його аудиторії, а це, здебільшого підлітки та молодь, ймовірно, просто "викреслили" цей фільм зі своїх "планів на подивитися". Так, "Заборонений", звісно, — не стрічка кінофестивального рівня, його б не возили "Сандансами", не номінували на отримання "берлінських" ведмедів чи "венеційських" левів, але це та стрічка, на яку б мали ходити учні у школі. Це дуже простий, базовий, але такий потрібний, мінімум, а не розкішний кінематографічний максимум!

щиро шкода, що з "Малевичем" зараз відбувається щось подібне, що й тоді з "Забороненим", мовляв, от все — просто лажа! Маю щиру надію, що такі рецензії не замінять потенційному глядачу бажання йти таки подивитися те кіно, а радше запалять інтерес перевірити, чи дійсно все так погано