наприкінці xv століття бенедиктинський монастир у шпонгаймі отримав нового абата, йоганнеса тритеміуса, який дуже наполегливо поширював культ святої анни, проводив монастирські реформи й створив легенду про те, що імператор максиміліан походить від самого траяна (він навіть вигадав джерела, які цитував на потвердження цієї тези, — хроніки меґінфріда, гунібальда і вастальда; бачте, і в цій справі генеративний ші — марний епігон). подейкували також, що тритеміус був могутнім магом, якому вдалося викликати на розмову дух покійної максиміліанової дружини, марії бургундської.

але любимо ми його не за це. і навіть не за наїзди на домініканців: мовляв, якщо комусь бракує клепок зрозуміти доктрину про непорочне зачаття (домініканці її якраз заперечували), то хай краще мовчить на цю тему. а за те, що за 22 роки свого абатування, від 1483-го до 1505-го, він збільшив монастирську бібліотеку з вісімдесяти томів до майже двох тисяч, і всі в монастирі під його керівництвом були такі вчені, що навіть тамтешній песик на ім'я еріс виконував команди грекою 🐺

(лисик усім своїм виглядом показує, що на команди грекою не реагує просто тому, що йому команди загалом не цікаві. а так-то він теж освічений кіт і не проти полежати на книжці).

#вечірнінотатки #куточокбібліофіла