2024-08-01 12:00:01
Напомніть собі що було в прєдидущій серії.
«Красіва жизнь Алєговни»
Сезон 6
Серія 7
В палаті було душно, жарко і чімто смерділо. Койкомєсто Віталькі було в самом углу палати з голубими стінами. Віталька після аварії ще не приходив у сознаніє. Врач - старий носорог, сказав, шо Віталька в комі.
Алєговна не хотіла в це вірить. Вона сказала собі, шо здєлає все, шоб помогти свому другу вернуться в полноценну жизнь.
Жанна купила собі маккохве в апараті на первом етажі больніци і вийшла на перекур. Чогось їй спомнились всякі інтєрєсні момєнти, які проісходили разом з Віталькой в їхній молодості: і як вони крали черешні в діда Івана з кутка, і як катались на моцику по полю біля річки, і як ходили калядувать на Різдво і Віталька був чортом у вертепі. Патом началась взросла жизнь із взрослими праблємами. Но вони всігда знали, шо є один в одного. На глаза накалились сльози.
- Женщіна, тут не можна курить, це бальніца ! - почула Жанночка пратівний пісклявий голос. Обернувшись, вона побачила муху в сіром мєдєцинском халаті, зі шваброю і відром, на якому було великими кривими буквами написано: СЄСТРА - ХОЗЯЙКА.
- Харашо, не ругайтесь, я вже їду, - витираючи сльози відповіла Алєговна, і пошкандибала в калідор больніци, в якому стояв запах варених яєць і нашатиря.
Жанночка прокручувала в голові варіанти, як можна помогти Вітальці.
І вдруг вспомнила свого старого знакомого дохтора, якій в своє времʼя був її лєчящім врачьом після авіарії. Канєшно, рєчь про завєдующого клінікі «Борборис» - бобра Антонія Альфредовіча.
Альфредовічь після смерті Габріели не дуже страдав. Вже через тиждень була нова медсестра - любовніца старого бобра - миша Ванесса Петренко. Вона була тупа, як пробка, но красіва, як Афродіта. А так, як Альфредовічу нада було явно не умного собєсєдніка, Ванесса його полностью устраювала.
В клініці «Борборис» було дуже затишно. В калідорі стояв аромат свіжомеленого коХве і якогото освєжитєля воздуха.
Алєговну без запісі прийняв лічно Антоній Альфредовічь, виглядів він на свої 65 год очєнь дуже нічо.
- Жанначка Алєговна дарагая, як жизнь ? Як Ваше здаровʼє? Я очєнь дуже рад Вас відєть. Канєшно же, луччє би ми встрєтілісь за прєдєлами етіх стєн, но судьба вона така, зводить так, як їй нужно. Ви дуже харашо виглядітє, но видно шо Ви без настроєнія, що у Вас случілось і чім я могу бить полєзєн такой красІвой женщінє ?
В Альфредовіча не закривався рот. Жанну бісила його разгаворчівость, но вихода в неї не було. Вона розказала про Вітальку, про врачів і про кому. Коли вона почала детально розказувать, які прогнози ставлять спєциалісти, вона розплакалась.
Бобер в цей момєнт не розгубився. Він бистренько обійшов кабінєтного стола і приобняв за плечі Алєговну:
- Жанночка, не волнуйтесь, ми всьо здєлаєм в луччєм відє, все буде харашо. Не плачьте, - і він ніжно провів рукою по її обличчю, витираючи сольоні, як арахіс, сльози.
… to be continued, якщо тут будуть серденька
#красіва_жизнь_Алєговни
Нагадуємо.
Обговорити сочінєніє ви можете у Літературному кружку.
https://t.me/eradar_serial
«Красіва жизнь Алєговни»
Сезон 6
Серія 7
В палаті було душно, жарко і чімто смерділо. Койкомєсто Віталькі було в самом углу палати з голубими стінами. Віталька після аварії ще не приходив у сознаніє. Врач - старий носорог, сказав, шо Віталька в комі.
Алєговна не хотіла в це вірить. Вона сказала собі, шо здєлає все, шоб помогти свому другу вернуться в полноценну жизнь.
Жанна купила собі маккохве в апараті на первом етажі больніци і вийшла на перекур. Чогось їй спомнились всякі інтєрєсні момєнти, які проісходили разом з Віталькой в їхній молодості: і як вони крали черешні в діда Івана з кутка, і як катались на моцику по полю біля річки, і як ходили калядувать на Різдво і Віталька був чортом у вертепі. Патом началась взросла жизнь із взрослими праблємами. Но вони всігда знали, шо є один в одного. На глаза накалились сльози.
- Женщіна, тут не можна курить, це бальніца ! - почула Жанночка пратівний пісклявий голос. Обернувшись, вона побачила муху в сіром мєдєцинском халаті, зі шваброю і відром, на якому було великими кривими буквами написано: СЄСТРА - ХОЗЯЙКА.
- Харашо, не ругайтесь, я вже їду, - витираючи сльози відповіла Алєговна, і пошкандибала в калідор больніци, в якому стояв запах варених яєць і нашатиря.
Жанночка прокручувала в голові варіанти, як можна помогти Вітальці.
І вдруг вспомнила свого старого знакомого дохтора, якій в своє времʼя був її лєчящім врачьом після авіарії. Канєшно, рєчь про завєдующого клінікі «Борборис» - бобра Антонія Альфредовіча.
Альфредовічь після смерті Габріели не дуже страдав. Вже через тиждень була нова медсестра - любовніца старого бобра - миша Ванесса Петренко. Вона була тупа, як пробка, но красіва, як Афродіта. А так, як Альфредовічу нада було явно не умного собєсєдніка, Ванесса його полностью устраювала.
В клініці «Борборис» було дуже затишно. В калідорі стояв аромат свіжомеленого коХве і якогото освєжитєля воздуха.
Алєговну без запісі прийняв лічно Антоній Альфредовічь, виглядів він на свої 65 год очєнь дуже нічо.
- Жанначка Алєговна дарагая, як жизнь ? Як Ваше здаровʼє? Я очєнь дуже рад Вас відєть. Канєшно же, луччє би ми встрєтілісь за прєдєлами етіх стєн, но судьба вона така, зводить так, як їй нужно. Ви дуже харашо виглядітє, но видно шо Ви без настроєнія, що у Вас случілось і чім я могу бить полєзєн такой красІвой женщінє ?
В Альфредовіча не закривався рот. Жанну бісила його разгаворчівость, но вихода в неї не було. Вона розказала про Вітальку, про врачів і про кому. Коли вона почала детально розказувать, які прогнози ставлять спєциалісти, вона розплакалась.
Бобер в цей момєнт не розгубився. Він бистренько обійшов кабінєтного стола і приобняв за плечі Алєговну:
- Жанночка, не волнуйтесь, ми всьо здєлаєм в луччєм відє, все буде харашо. Не плачьте, - і він ніжно провів рукою по її обличчю, витираючи сольоні, як арахіс, сльози.
… to be continued, якщо тут будуть серденька
#красіва_жизнь_Алєговни
Нагадуємо.
Обговорити сочінєніє ви можете у Літературному кружку.
https://t.me/eradar_serial