2025-08-11 02:02:35
На фото - німецькі діти грають пачками грошей, 1923 рік.
У 1921–1923 роках Німеччина пережила одну з найгостріших гіперінфляцій у світовій історії. Після Першої світової війни Веймарська республіка зіткнулася з величезними репараційними виплатами згідно з умовами Версальського договору. У січні 1923 року Франція та Бельгія окупували Рурську область, серце німецької промисловості, через затримки платежів. Уряд закликав до «пасивного опору» і продовжив фінансування страйкарів за допомогою емісії, що призвело до стрімкої девальвації рейхсмарки.
Ціни зростали щодня. Якщо в січні 1923 року долар США коштував приблизно 17 000 марок, то вже у листопаді — 4,2 трильйона. Хліб, який у 1918 році коштував 0,63 марки, у листопаді 1923-го продавався за 201 мільярд. Люди носили гроші у кошиках, зарплати виплачували кілька разів на день, аби їх одразу витрачали. Наприкінці 1923 року гіперінфляцію зупинили: уряд ввів нову валюту — рентенмарку, курс якої прив’язали до вартості землі.
У 1921–1923 роках Німеччина пережила одну з найгостріших гіперінфляцій у світовій історії. Після Першої світової війни Веймарська республіка зіткнулася з величезними репараційними виплатами згідно з умовами Версальського договору. У січні 1923 року Франція та Бельгія окупували Рурську область, серце німецької промисловості, через затримки платежів. Уряд закликав до «пасивного опору» і продовжив фінансування страйкарів за допомогою емісії, що призвело до стрімкої девальвації рейхсмарки.
Ціни зростали щодня. Якщо в січні 1923 року долар США коштував приблизно 17 000 марок, то вже у листопаді — 4,2 трильйона. Хліб, який у 1918 році коштував 0,63 марки, у листопаді 1923-го продавався за 201 мільярд. Люди носили гроші у кошиках, зарплати виплачували кілька разів на день, аби їх одразу витрачали. Наприкінці 1923 року гіперінфляцію зупинили: уряд ввів нову валюту — рентенмарку, курс якої прив’язали до вартості землі.