news image
2025-09-12 18:12:25
Н. К. Джемісін — Трилогія «Розламана Земля»
N. K. Jemisin — The Broken Earth Trilogy

П’ята пора — Брама обелісків — Кам’яні небеса
The Fifth Season — The Obelisk Gate — The Stone Sky

Почну з кінця: це поки що найкраще, що я прочитала в цьому році. І якщо «Імперія світанку» Джея Крістофа не виявиться справжньою термоядерною бомбою, «Розламана Земля» буде моєю Книгою року (я вважаю цю трилогію єдиним, цілісним твором, а не циклом).

Це постапокаліптичне фентезі з сильними вайбами сай-фай. Тут є оригінальні концепти, захоплива світобудова, неймовірна атмосфера, елегантна форма і надзвичайно сильний емоційний резонанс із читачем (тобто зі мною ;)).

Авторка теж починає з кінця — кінця світу. Насправді для мешканців Затишшя (назву явно вигадав жартівник) «кінець світу» — це звичайний вівторок. Через надзвичайно високу сейсмічну активність катастрофічні землетруси та вулканічні виверження трапляються доволі часто, і населення Затишшя завжди готове до П’ятої пори — руйнування звичайного життя і років без сонця.

Але цього разу все набагато гірше — глибокий розлам проходить крізь весь континент, убиваючи мільйони та викидаючи в атмосферу отруйні гази і попіл. Цього разу П’ята пора триватиме тисячоліття. Батько Земля ненавидить людство, але цей удар завдала людина — і повірте, у героя були надзвичайно серйозні мотиви. Власне, решта трилогії їх пояснює. І головне питання, на яке мають знайти відповідь герої, — це не як врятувати світ, а чи взагалі варто його рятувати. Чи варто навіть намагатися виправити настільки зламане суспільство, чи нехай усе палає разом із планетою.

Декілька сюжетних ліній переплітаються — сучасне, минуле, ще більш минуле минуле і зовсім давнє минуле. Жінка на ім’я Ессун шукає серед постапокаліптичної руїни свою доньку. Ессун — орогенка: вона володіє «магією Землі» — може вгамувати вулкан або зруйнувати ціле місто. Люди Затишшя бояться та ненавидять орогенів, не вважають їх повноцінними особами і вбивають у дитинстві.
Дівчинка Дамая, теж орогенка, потрапляє до спеціальної школи: орогени хоч і не вважаються людьми, але вони — цінний ресурс, корисні інструменти, якщо знати, як їх використовувати.
А донька Ессун не має вчителів — їй доведеться самостійно опанувати свої надзвичайні здібності (і вирішити долю світу).

Перше, що мене захопило і затягнуло в «Розламаній Землі», — це вигаданий авторкою світ: дуже оригінальний, незвичний, повний загадок. У мене з перших сторінок виникло радісне передчуття: «оооо, зараз буде цікаво». Я обожнюю книжки із незвичною світобудовою, цікавими концептами та ідеями.
Потім я спіткнулася о стиль. Мова здалася мені спочатку рваною, навіть кострубатою — і оповідання у другій особі, я таке ненавиджу! Але варто було звикнути — і з’явилася краса, елегантна гра перспективами і яскрава, об’ємна картина.
А потім я поринула у сюжетні заплутаності, намагалася розібратися в мотиваціях і конфліктах і здогадатися, чим усе закінчиться. Але визнаю: не переживала за персонажів так сильно, як за персонажів «Буресвітла» та «Імперії вампірів».

Трилогія отримала три Г’юґо поспіль (безпрецедентний випадок) і вона цього абсолютно заслуговує. Прочитайте її, вона класна. А у мене, здається, з’явилася нова улюблена авторка.

#фентезі #враження #прочитане2025
Читати в Telegram