news image
2025-09-13 08:04:05
😐 Минулого тижня ейфорія ринків через перспективи вересневого зниження ставок ФРС вщухла. Натомість настрої погіршувались через загострення конфлікту Дональда Трампа з центральним банком, незадовільні фінансові результати виробників комп’ютерного обладнання та свідчення досі високої інфляції.

Намагаючись встановити контроль над ФРС, Трамп хоче змусити центральний банк активніше знижувати процентні ставки. Адже президент переконаний, що нижчі ставки підштовхнуть економічне зростання в США і дозволять федеральному уряду знизити витрати на обслуговування боргу. Встановлення такого контролю може бути тривалим і складним, утім є можливим.

Проте зазіхання на незалежність центрального банку посилює страхи прискорення інфляції, і реакція ринків спричиняє зворотні результати: зниження вартості казначейських облігацій і, відповідно, зростання їхніх дохідностей, особливо для інструментів із довгим терміном погашення. Зниження привабливості казначейських облігацій також посилює тиск на долар США і підтримує попит на золото.

💸 Національний банк зберігає курс гривні до долара США неподалік від 41.3 грн/$ уже два тижні, а обсяг інтервенцій – нижче від середньотижневого значення за час повномасштабної війни. Дефіцит валюти на ринку ще трошки зменшився до чергового мінімуму з кінця квітня – чиста купівля валюти склала $290 млн. НБУ продав за тиждень із резервів $573 млн, практично на рівні попереднього тижня. Це вже третій тиждень поспіль, коли інтервенції менші за середньотижневий обсяг від початку повномасштабної війни.

Ситуація на валютному ринку дозволяє НБУ зберігати курс гривні міцним із незначними коливаннями та почуватися цілком комфортно з поточними обсягами інтервенцій. НБУ може ще певний час зберігати курс гривні нижче за 41.5 грн/$, поступово дозволяючи більшу амплітуду коливань, та згодом перейти до його помірного ослаблення.

📈 Дефіцит поточного рахунку сягнув у липні $4.1 млрд – це рекордний показник. Великий дефіцит зовнішньої торгівлі товарами ($4.4 млрд у липні та $42 млрд за 12 місяців) – ключовий фактор розриву поточного рахунку. Експорт товарів залишався пригніченим – він зріс лише на 3% р/р у липні, тоді як імпорт різко зріс на 20% завдяки збільшенню обсягів за більшістю товарних груп.

Хоча дефіцит поточного рахунку перебуває на історично найбільших рівнях та дещо перевищує наші оцінки, він не створює значних макроекономічних ризиків на горизонті 12-18 місяців. Заплановані надходження міжнародної фінансової допомоги будуть достатніми, щоб повністю компенсувати дефіцит поточного рахунку у 2025 та 2026 роках без того, щоб резерви НБУ опустилися нижче $40 млрд.

Це означає, що НБУ матиме достатньо ресурсів, щоб утримувати курс гривні відносно стабільним чи допускати лише незначну девальвацію до кінця 2026 року. Проте перспективи поза 2026 роком залежатимуть від готовності партнерів України збільшити пакет фінансової допомоги в рамках імовірної нової програми МВФ.


Аналітичне літо змінюється аналітична осінь — читайте наш тижневик за посиланням.
Читати в Telegram