Ми проживаємо дні — іноді не помічаючи, як багато в них життя.
Одні минають тихо, ніби крапля в морі. Інші — залишають відбитки в серці назавжди.
Є дні, коли хочеться зупинити мить. А є такі, які хочеться просто пережити і забути.
Але кожен день — важливий.
Навіть той, у якому ти втомлений. Навіть той, де нічого не сталося.
Бо ми зростаємо не тільки у святкові моменти. Ми зростаємо у звичайних, буденних днях.
У тих, де ми встаємо, навіть коли важко.
У тих, де посміхаємось крізь втому.
У тих, де мовчимо — але поруч з кимось рідним.
Кожен прожитий день — це ще один крок.
І, можливо, не всі дні будуть світлими.
Але серед них точно буде той, заради якого варто було пройти всі інші.