2024-08-01 12:00:01
Музика як втручання при порушеннях сну
▪️Безсоння є поширеним розладом сну після лЧМТ.
▪️У літературі зазначається, що наявні методи лікування безсоння не завжди є ефективними з різних причин:
▫️належна гігієна сну може бути корисною, але недостатньою для покращення тяжкого та хронічного безсоння;
▫️тривала фармакотерапія викликає занепокоєння через ризики зловживання, розвитку залежності та побічних ефектів, таких як залишкова денна седація, когнітивні порушення та зниження координації рухів;
▫️психологічні та поведінкові методи (зокрема когнітивно-поведінкова терапія, терапія контролю стимулів, терапія обмеження сну, тренування релаксації, які часто поєднуються у багатокомпонентних підходах) демонструють високу ефективність при стійкому безсонні, однак їх використання обмежене через потребу у значному часі та зусиллях з боку пацієнта, а також дефіцит підготовлених фахівців.
▪️За цих умов зростає інтерес до альтернативних та додаткових втручань, одним із яких є музика.
📄 Метааналіз Music for insomnia in adults (The Cochrane Database of Systematic Reviews) проаналізував шість рандомізованих контрольованих досліджень щодо впливу прослуховування музики на покращення якості сну.
▪️У 314 дорослих учасників із симптомами безсоння порівнювали ефекти щоденного прослуховування попередньо записаної музики протягом 25–60 хвилин від трьох днів до п’яти тижнів із звичайним лікуванням або його відсутністю.
▪️Якість сну оцінювали за Піттсбурзьким індексом якості сну (PSQI).
▪️Використовувалась музика, описана як седативна або розслаблююча, різних музичних стилів (наприклад, класика, нью-ейдж, джаз тощо).
▪️Не було виявлено значущої різниці між ефектами музики, обраної дослідниками, та тієї, яку попередньо обрали самі учасники.
📌 Результати метааналізу свідчать:
▫️прослуховування музики може покращити якість сну в різних групах дорослих із симптомами безсоння;
▫️розмір ефекту є значним і відповідає приблизно одному стандартному відхиленню на користь музичного втручання порівняно з відсутністю або звичайним лікуванням;
▫️не зафіксовано жодних побічних ефектів;
▫️через обмеження проаналізованих досліджень не можна зробити остаточні висновки щодо впливу музики на інші параметри сну (загальну тривалість сну, труднощі із засинанням, підтримання сну або невідновлювальний сон), а також на пов’язані з ними фізіологічні та психологічні аспекти денного функціонування.
▪️Автори наводять кілька можливих механізмів дії музики на покращення сну:
▫️Музика може впливати на фізіологічні показники, що відображають стан вегетативної нервової системи: знижувати частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск і рівень кортизолу. Повільна заспокійлива музика може зменшувати симпатичну активацію, сприяти розслабленню і тим самим покращувати сон.
▫️З психологічної точки зору, прослуховування музики може зменшувати тривожність і стресові реакції, сприяючи розслабленню та поліпшенню сну.
▫️Іншим можливим механізмом є відволікаючий ефект музики: вона може слугувати фокусом уваги, що зменшує концентрацію на тривожних думках і сприяє кращому засинанню.
📌 Таким чином, метааналіз підтвердив, що музика може бути ефективним і безпечним засобом для покращення суб’єктивної якості сну у дорослих із симптомами безсоння.
Музичне втручання є доступним, простим у використанні та не пов’язане з ризиком побічних ефектів.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
▪️Безсоння є поширеним розладом сну після лЧМТ.
▪️У літературі зазначається, що наявні методи лікування безсоння не завжди є ефективними з різних причин:
▫️належна гігієна сну може бути корисною, але недостатньою для покращення тяжкого та хронічного безсоння;
▫️тривала фармакотерапія викликає занепокоєння через ризики зловживання, розвитку залежності та побічних ефектів, таких як залишкова денна седація, когнітивні порушення та зниження координації рухів;
▫️психологічні та поведінкові методи (зокрема когнітивно-поведінкова терапія, терапія контролю стимулів, терапія обмеження сну, тренування релаксації, які часто поєднуються у багатокомпонентних підходах) демонструють високу ефективність при стійкому безсонні, однак їх використання обмежене через потребу у значному часі та зусиллях з боку пацієнта, а також дефіцит підготовлених фахівців.
▪️За цих умов зростає інтерес до альтернативних та додаткових втручань, одним із яких є музика.
📄 Метааналіз Music for insomnia in adults (The Cochrane Database of Systematic Reviews) проаналізував шість рандомізованих контрольованих досліджень щодо впливу прослуховування музики на покращення якості сну.
▪️У 314 дорослих учасників із симптомами безсоння порівнювали ефекти щоденного прослуховування попередньо записаної музики протягом 25–60 хвилин від трьох днів до п’яти тижнів із звичайним лікуванням або його відсутністю.
▪️Якість сну оцінювали за Піттсбурзьким індексом якості сну (PSQI).
▪️Використовувалась музика, описана як седативна або розслаблююча, різних музичних стилів (наприклад, класика, нью-ейдж, джаз тощо).
▪️Не було виявлено значущої різниці між ефектами музики, обраної дослідниками, та тієї, яку попередньо обрали самі учасники.
📌 Результати метааналізу свідчать:
▫️прослуховування музики може покращити якість сну в різних групах дорослих із симптомами безсоння;
▫️розмір ефекту є значним і відповідає приблизно одному стандартному відхиленню на користь музичного втручання порівняно з відсутністю або звичайним лікуванням;
▫️не зафіксовано жодних побічних ефектів;
▫️через обмеження проаналізованих досліджень не можна зробити остаточні висновки щодо впливу музики на інші параметри сну (загальну тривалість сну, труднощі із засинанням, підтримання сну або невідновлювальний сон), а також на пов’язані з ними фізіологічні та психологічні аспекти денного функціонування.
▪️Автори наводять кілька можливих механізмів дії музики на покращення сну:
▫️Музика може впливати на фізіологічні показники, що відображають стан вегетативної нервової системи: знижувати частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск і рівень кортизолу. Повільна заспокійлива музика може зменшувати симпатичну активацію, сприяти розслабленню і тим самим покращувати сон.
▫️З психологічної точки зору, прослуховування музики може зменшувати тривожність і стресові реакції, сприяючи розслабленню та поліпшенню сну.
▫️Іншим можливим механізмом є відволікаючий ефект музики: вона може слугувати фокусом уваги, що зменшує концентрацію на тривожних думках і сприяє кращому засинанню.
📌 Таким чином, метааналіз підтвердив, що музика може бути ефективним і безпечним засобом для покращення суб’єктивної якості сну у дорослих із симптомами безсоння.
Музичне втручання є доступним, простим у використанні та не пов’язане з ризиком побічних ефектів.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням