Мріяти — жити

Ідея назви досить сентиментальна й проста — «Мріяти — жити». Це слова з поезії Дмитра Луценка, на яку композитор Ігор Шамо написав пісню «Як тебе не любити, Києве мій».

На початку літа до Академії імені М. Бойчука звернулося Училище водного транспорту із запитом на створення розпису. Конкретної концепції вони не мали, тож я запропонував долучити студентів і реалізувати проєкт разом.

Діяти треба було швидко. Я подумав, що тематика судноплавства — романтична й цілком відповідає місцевому контексту. Зробив кілька ескізів — ідея студентам сподобалась. Композиція досить проста: вона нагадує мапу, на якій грайливо нанесені архітектурні пам’ятки, виразні локації, річки та інженерні споруди Києва. Це викликає асоціації з дитячими мапами, які багато хто малював у дитинстві.

Таке рішення дозволило нам працювати великою командою: кожен міг розробити власний об’єкт і втілювати його — у співавторстві або автономно, — знаходячи на «мапі» те, що йому близьке.

У художньому рішенні є елементи, запозичені з античних мозаїк: біле тло, стилізовані хвилі, повторювані модулі, що формують декоративне килимове відчуття.

Смислове наповнення — кожна людина відкриває світ, мріє побачити далекі країни, моря й океани, знайти себе в цьому великому світі, прожити щасливе життя — бажано в Києві, бо це неймовірно красиве місто, що надихає! Повний позитив, рожеві каштани й спортивний настрій.

— Андрій Дудченко


#артворк