«Морське вікно»: як підсанкційні фігуранти кількох кримінальних справ отримали доступ до Одеського порту

В Одеському морському порту під виглядом портового оператора працює фіктивна компанія ТОВ «Морське вікно» (ЄДРПОУ 39273085). У компанії немає ані техніки, ані складів, ані працівників — це просто «пустишка», через яку можна проводити гроші й ухилятися від сплати податків.

Головне питання — хто стоїть за нею насправді.
Офіційно засновниками значаться Анна Губанкова — дружина Владислава Студенця, на якого РНБО України наклала санкції за контрабанду та дії проти національної безпеки, і Ярослав Угленко, депутат від партії «Європейська Солідарність».
Фактично ж усім керує сам Студенець. Оформлення бізнесу на дружину — це лише спосіб обійти санкції.

У 2025 році Адміністрація морських портів України (АМПУ) внесла цю компанію до реєстру портових операторів і надала їй доступ до стратегічних причалів — без перевірок, без техніки, без персоналу.
Так підсанкційні особи отримали вплив на стратегічні об’єкти Одеського морського порту, тобто фактично — на морські ворота держави.

Після цього “Морське вікно” почало тиснути на реальні термінали, вимагаючи укладення «договорів про співпрацю», а у разі відмови — погрожувало блокувати роботу через свої зв’язки в АМПУ.

Це вже не лише питання корупції — це питання національної безпеки.
Коли підсанкційні фігуранти отримують доступ до портової інфраструктури, йдеться про ризик диверсій, витоку інформації та прямого контролю над логістикою країни у воєнний час.

«Морське вікно» — це не портовий оператор, а діра в системі безпеки, через яку підсанкційні особи спокійно заходять до українських портів.
Рішення АМПУ має бути негайно скасоване, а сама схема — ретельно перевірена силовими структурами.

Надіслати новину @nov_odessabot
👉🏻 ПІДПИСАТИСЬ