👀 Мононуклеоз та ризик онкології. Чи є зв'язок?

Лікарське слово – велика потужна зброя, яка може вилікувати, а може її загнати пацієнта в ще більш критичний небезпечний стан. На нещодавній консультації я став свідком, як небережна фраза колеги ледь не звела з розуму маму підлітка, який щойно перехворів на мононуклеоз.

▪️ Начебто нічого незвичайного – банальна дитяча інфекція, із якою стикаються більше ніж 90 відсотків населення. Мононуклеоз – це перше знайомство організму із вірусом герпесу 4 типу – Епштейна-Барра. Гостра інфекція може протікати по-різному. У когось більш агресивно, у когось спокійно, а у більшості взагалі безсимптомно.

Мама хлопчика, який лихоманив два тижні та мав скарги на болі в горлі, звернулась до ЛОРа. Лікар подивився, зорієнтувався й призначив правильні аналізи, які підтвердили мононуклеоз. Пояснивши все як є, на кінець сказала необережну фразу: "ПІСЛЯ ЕПШТЕЙНА-БАРРА ВІРУСА МОЖЕ БУТИ РАК. ВАМ ТРЕБА ТЕПЕР ВСЕ ЖИТТЯ СПОСТЕРІГАТИ ЗА ДИТИНОЮ”.

😯 Ви можете уявити, як ця дивна фраза відгукнулись у серці мами й як її тепер жити й що робити далі.

▪️ Коли мама хлопчика мені про це розповіла, дуже важко було підібрати правильні й обережні слова на адресу колеги. Це той випадок, який називається просто «no comments».

▪️ Але пацієнти таки чують часто. Тому давайте розберемося. Чи, по-перше, мав право лікар взагалі таке казати? І чи це правда, що після мононуклеозу може бути рак? Які дані, статистика та реальний стан справ?

______________________________________

Відомо, що вірус Епштейна–Барра дійсно пов’язаний із деякими рідкісними пухлинами: частиною лімфом Ходжкіна, лімфомою Беркітта, назофарингеальною карциномою та ще кількома видами. Це доведено у багатьох наукових працях. Також у кількох великих дослідженнях доведено, що ті пацієнти, які мали клінічно важкий мононуклеоз мають вищий відносний ризик деяких лімфом у порівнянні з тими, у кого EBV пройшов безсимптомно.

▪️ Тобто виходить, що лікар сказав правду?

Ні. Лікар не сказав дуже важливого продовження, яке суттєво змінюють суть та значення цього факту.

Вірус Епштейна-Барра мають 90–95% дорослих. Тобто практично кожен з нас. Але ці види раку є надзвичайно рідкісними. Наприклад, лімфома Ходжкіна —лише 2,5–3 випадки на 100 000 людей на рік. Пораховано, що сумарний ризик за життя отримати таку пухлину — менше 1%.

▪️ Чому ж так?

Насправді, в групу ризику по розвитку онкології після EBV потрапляють люди, які мають глибокий імунодефіцит (із-за різних причин) або перебувають після трансплантації органів. Однак деякі стани погіршують прогноз. Масштабні дослідження показали, що ризик розвитку лімфоми Ходжкіна зростає у 2,6-6 разів у людей інсулінорезистентностю (цукровий діабет). А у ВІЛ інфікованих цей показник виростає вже в 11 раз.

Тобто, кажучи простими словами, для здорової, без порушення імунного захисту, людини вірус Епштейн-Барру не страшний. Подібна ситуація стосується й розсіяного склерозу, про який ми говорили нещодавно.

▪️ Маніпулюючи фактами, лікар на рівному місці, не маючи на це жодних підстав, сказав дуже необережну фразу та залякав бідну маму.

❗️ РИЗИК ОТРИМАТИ ОНКОЛОГІЮ від шкідливого харчування, паління, вживання алкоголю чи просто живучи в умовах сучасної екологічної безвідповідальності в десятки разів БІЛЬШІ! Ніж знайомство із класичною дитячою інфекцією.

❗️ Вірус Епштейна-Барра це ніякий не вирок. Це не прогноз. Це не клеймо на все життя. Із герпесами ми живемо все життя й дуже часто навіть про це не здогадуємося. Немає ніяких світових рекомендацій, які б вимагали після перенесеного звичайного мононуклеозу “пожиттєвого спостереження в онколога” чи робити якісь онкологічні панелі чи скринінги.

_____________________________________

Дії лікаря я би прокоментував дуже просто: можна знати складні речі, але треба вміти говорити про них правильно й без маніпуляцій, щоб не шкодити тим, хто слухає.

👍 Всім здоров’я! Не хворійте й бережіть себе!