2025-10-19 02:03:34
Ⓜ️ Метро, якого нема...
Відома багатьом киянам станція "Шулявська" оформлена у 1961-1963 роках відомим подружжям українських художників Литовченків, які пізніше розробляли дизайн декоративних панно міста Прип'ять. У торці центральної зали розміщена мозаїка "Прогрес радянської праці", зібрана з фрагментів плитки. Присвячена вона темі праці та зображує робітників на тлі підприємства, яке ненароком нагадує про колишню назву зупинки — "Завод Більшовик".
Мало хто знає, що в 1961 році у архітектурному конкурсі на кращий проєкт "пролетарської" станції, який мав оспівувати міць радянської промисловості, брали участь Ада Рибачук та Володимир Мельніченко — ще один знаний тандем київських митців. Збереглися ескізи, де фігурують міцні масивні руки — уособлення робітничого класу та експресивний герб СРСР. Художнє рішення декору пілонів у абстрактно-футуристичній стилістиці, вірогідно, було натхненне враженням від нещодавнього першого польоту людини у космос, до якого доклав руку студент КПІ — українець Сергій Корольов.
Відома багатьом киянам станція "Шулявська" оформлена у 1961-1963 роках відомим подружжям українських художників Литовченків, які пізніше розробляли дизайн декоративних панно міста Прип'ять. У торці центральної зали розміщена мозаїка "Прогрес радянської праці", зібрана з фрагментів плитки. Присвячена вона темі праці та зображує робітників на тлі підприємства, яке ненароком нагадує про колишню назву зупинки — "Завод Більшовик".
Мало хто знає, що в 1961 році у архітектурному конкурсі на кращий проєкт "пролетарської" станції, який мав оспівувати міць радянської промисловості, брали участь Ада Рибачук та Володимир Мельніченко — ще один знаний тандем київських митців. Збереглися ескізи, де фігурують міцні масивні руки — уособлення робітничого класу та експресивний герб СРСР. Художнє рішення декору пілонів у абстрактно-футуристичній стилістиці, вірогідно, було натхненне враженням від нещодавнього першого польоту людини у космос, до якого доклав руку студент КПІ — українець Сергій Корольов.