2025-10-16 02:02:41
«Менталітет змінився, я це помічав ще в останні роки в Ювентусі. Ми хочемо великих і сильних гравців, давайте визнаємо. Ми хочемо великих, сильних і швидких. Крапка. Бо футбол — це про зріст, силу і швидкість. У Франції так, в Англії так. В Італії ми завжди були найкращими, бо бачили щось відмінне від інших, робили ставку на талант, на техніку».
Алессандро Дель П’єро провокує в ефірі Sky. Його несподівано підтримує Джан П’єро Ґасперіні – той тренер, потрапляючи до якого, футболісти в більшості випадків стають більшими та сильнішими.
«У футбол грають і ті, хто має зріст 1,60 м, і ті – хто два метри. Єдині, хто не може грати, — це товстуни. Товстуни не грають, а всі інші можуть, і тому це надзвичайний спорт. Навіть теніс зараз набагато вибірковіший. У футболі є фізична сила, але є й майстерність, спритність — це те, що ми, середземноморці, маємо. Іспанці в цьому досягли успіху.
Я чув Дель П’єро, ми навіть говорили про це з ним іноді. Якщо порівняти аматорську дитячу команду з професійною, найпомітніша різниця — у зрості. Професійні команди регулярно відбирають гравців за зростом, за фізичною будовою. Це означає, що більше не звертають уваги на майстерність, спритність, координацію.
Чому Іспанія була такою успішною? Бо вона поважала свою ідентичність і свою природу. Це ж наша природа. Я не люблю говорити про расу, але йдеться про середній, нормальний середземноморський зріст. А ми орієнтуємося на Північну Європу.
А потім Норвегія забиває нам три голи. Норвегія мала б перемагати нас у хокей, а не 3:0 у футбол».
Статистика підтверджує: Серія А – найвища ліга в світі, середній зріст 184.7 см.
Найвища команда світу – Уніон Берлін (188.1), в першій десятці п’ять італійських: Кальярі (187.8), Удінезе (187.6), Лечче (186.9), Сассуоло (186.7), Аталанта (186.6).
З Англії у топ-20 Ньюкасл (186.5, з Німеччини, окрім Уніона, – Штутгарт (185.7). Ось тут все це можна поклацати.
Найнижча команда Італії – Дженоа (182.2).
У Серії А наразі шість гравців менше 170 см, що грають: Ламек Банда (169), Реда Белаян (169), Станіслав Лоботка (168), Педро (167), Додо (166), Тарік Лемпті (163). Зауважте – жодного італійця.
З іншого боку, найнижчі італійці – Томмазо Бальданці (170), Маттео Політано (171), Ніколо Камб’яґі (173) – це два гравці збірної та гравець молодіжки.
Здається, причина поразки від Норвегії не в тому, що в Серії А багато високих гравців.
Та й взагалі: коли це Італія робила ставку на талант і техніку?
🌐 ДжанлукаЛападула
Алессандро Дель П’єро провокує в ефірі Sky. Його несподівано підтримує Джан П’єро Ґасперіні – той тренер, потрапляючи до якого, футболісти в більшості випадків стають більшими та сильнішими.
«У футбол грають і ті, хто має зріст 1,60 м, і ті – хто два метри. Єдині, хто не може грати, — це товстуни. Товстуни не грають, а всі інші можуть, і тому це надзвичайний спорт. Навіть теніс зараз набагато вибірковіший. У футболі є фізична сила, але є й майстерність, спритність — це те, що ми, середземноморці, маємо. Іспанці в цьому досягли успіху.
Я чув Дель П’єро, ми навіть говорили про це з ним іноді. Якщо порівняти аматорську дитячу команду з професійною, найпомітніша різниця — у зрості. Професійні команди регулярно відбирають гравців за зростом, за фізичною будовою. Це означає, що більше не звертають уваги на майстерність, спритність, координацію.
Чому Іспанія була такою успішною? Бо вона поважала свою ідентичність і свою природу. Це ж наша природа. Я не люблю говорити про расу, але йдеться про середній, нормальний середземноморський зріст. А ми орієнтуємося на Північну Європу.
А потім Норвегія забиває нам три голи. Норвегія мала б перемагати нас у хокей, а не 3:0 у футбол».
Статистика підтверджує: Серія А – найвища ліга в світі, середній зріст 184.7 см.
Найвища команда світу – Уніон Берлін (188.1), в першій десятці п’ять італійських: Кальярі (187.8), Удінезе (187.6), Лечче (186.9), Сассуоло (186.7), Аталанта (186.6).
З Англії у топ-20 Ньюкасл (186.5, з Німеччини, окрім Уніона, – Штутгарт (185.7). Ось тут все це можна поклацати.
Найнижча команда Італії – Дженоа (182.2).
У Серії А наразі шість гравців менше 170 см, що грають: Ламек Банда (169), Реда Белаян (169), Станіслав Лоботка (168), Педро (167), Додо (166), Тарік Лемпті (163). Зауважте – жодного італійця.
З іншого боку, найнижчі італійці – Томмазо Бальданці (170), Маттео Політано (171), Ніколо Камб’яґі (173) – це два гравці збірної та гравець молодіжки.
Здається, причина поразки від Норвегії не в тому, що в Серії А багато високих гравців.
Та й взагалі: коли це Італія робила ставку на талант і техніку?
🌐 ДжанлукаЛападула