Мені хочеться плакати від прекрасності цієї історії. Від усього: від сеттингу, який тут описується; від персонажів, чиї історії розривають серденько; від того наскільки автор майстерно поєднує усі ці історії; від цитат, які розривають душу; від болю, БОЛЮ!

Досвід минулих трилогій каже, що друга частина зазвичай посередня, проміжна між знайомством і якоюсь важливою битвою. А не тут. Кожна сторінка наповнена динамікою, новими історіями наших улюблених героїв.

В «Тенетах війни» ми читаємо декілька POVʼів, власне, наших сіроманців, які подорослішали, взмужнішали і на їх долі повалилися обовʼязки і травми..
Читаємо тут і про ПТСР від війни, і про любовний трикутник, і про заплутані звʼязки у спробах заробити грошей і про невідомість перед тим, що володіє тобою.

Читаємо тут також і про різку зміну ставлення громадян до захисників, до Сірого Ордену (знайоме щось), і як це впливає на характерників і їх оточуючих.

Це було просто прекрасно! Кожна сторінка вартувала того. Кожна.

І я тепер жесть як боюсь третю частину, якщо ця про мені пройшлась катком.

— Війна змінила кожного, - підсумував Василь Матусевич.
«І ми назавжди в її тенетах», - подумки додав Гнат.