2024-08-01 12:00:01
🤑Меморандуми на мільярди: обіцянки інвестицій vs реальність
Цього літа українська влада повідомила про черговий рекорд меморандумів: під час конференції URC2025 у Римі підписано майже 200 угод і меморандумів на €11 млрд. Попри гучні слова чиновників, це ще не є готовністю інвестувати у відбудову України. Ми вже маємо історію гучних домовленостей про мільярдні вливання, які так і не перетворилися на реальні прямі іноземні інвестиції.
🚆До прикладу, у 2018 General Electric уклала з “Укрзалізницею” угоду на $1 млрд щодо локомотивів. Це був рамковий контракт: передбачалася поставка 30 нових тепловозів та модернізація 75 старих. У 2018-2019 GE дійсно поставила Україні 30 локомотивів, але подальші етапи на сотні мільйонів наразі відкладені.
Інший гучний проект – будівництво Hyperloop. У червні 2018 Мінінфраструктури підписало меморандум із компанією Hyperloop Transportation Technologies. Міністр Володимир Омелян тоді заявив, що перша лінія Hyperloop в Україні запрацює до 2023. Для цього створили робочу групу, обіцяли R&D центр у Дніпрі. Але Hyperloop залишився на папері.
Тоді Україна посідала 83 місце зі 140 в Глобальному рейтингу конкурентоспроможності, а згідно з ЄБА, більшість інвесторів не планували значних капіталовкладень через корупцію і відсутність реальної судової реформи.
🇨🇳 Влада намагалась потоваришувати з китайськими інвесторами у 2017. Тоді на міжурядовій комісії Китай озвучив готовність виділити до $7 млрд на спільні проекти в інфраструктурі, торгівлі, промисловості та ІТ. Підписали низку двосторонніх протоколів і меморандумів, у т.ч. “дорожню карту” щодо ініціативи “Нового Шовкового шляху”. Реально за наступні роки китайські інвестиції проявились тільки точково: COFCO (держкомпанія КНР) модернізувала портову інфраструктуру в Маріуполі – проект на $50 млн, меморандум про який підписали у 2019, а китайська компанія CHEC за $40 млн поглибила порт “Южний” у 2018. З заявлених $7 млрд було реалізовано лише дрібні відсотки. І то це були не інвестиції. Ми заплатили китайцям за роботу.
🇦🇪 Іншим багатообіцяючим проєктом було підписання меморандумів і контрактів з фондами ОАЕ та Катару в лютому 2021 на $3 млрд. Частина домовленостей цього періоду матеріалізувалася. Приміром, катарська компанія QTerminals у 2020 виграла концесію порту Ольвія і почала інвестувати ~₴3,4 млрд (≈$125 млн) у портову інфраструктуру – це був результат тривалих переговорів ще з 2019. Однак великий катарський чи еміратський бізнес так і не здійснив багатомільярдних вливань у нашу економіку.
Значна частина оголошених на міжнародних форумах сум – це технічна допомога (grants, aid) на інституційну розбудову, навчання, консультації. Їх важливість важко переоцінити, проте це не зовсім той приватний бізнес, який вкладає гроші для прибутку. Значна частка донорських коштів повертається на Захід у вигляді оплати послуг експертів, аудитів, звітів. Наприклад, у 2024 USAID уклало з Deloitte контракт на $90 млн для підтримки реформ охорони здоров’я в Україні.
Повертаючись до новини, доля всіх меморандумів, що укладались на попередніх конференціях URC, не є оптимістичною: за підсумками 2022, фактичного запуску держпроєктів не відбулося, меморандум залишився рамковим документом та дорожньою картою на $750 млрд.
Конференція 2023 мала лише один конкретний результат – запуск цифрового порталу для прозорості реалізації проєктів DREAM, хоча також велись переговори з компаніями BlackRock, J.P. Morgan, Marsh McLennan щодо створення інвестиційної платформи. До речі, нещодавно BlackRock призупинила пошук інвесторів для її підтримки “через відсутність інтересу на тлі зростаючої невизначеності щодо майбутнього України”.
За підсумками конференції у 2024, не відбулось анонсів великих інвестицій – лише обговорення стратегічних принципів відновлення.
✍️Меморандум – це лише декларація намірів, дипломатичний жест. Наведений графік порівнює заявлені суми коштів і реальні прямі іноземні інвестиції.
Без завершення судової реформи та гарантії прав власності чергові “інвестиційні меморандуми” лише поповнять список невиконаних обіцянок.
@costukraine
Цього літа українська влада повідомила про черговий рекорд меморандумів: під час конференції URC2025 у Римі підписано майже 200 угод і меморандумів на €11 млрд. Попри гучні слова чиновників, це ще не є готовністю інвестувати у відбудову України. Ми вже маємо історію гучних домовленостей про мільярдні вливання, які так і не перетворилися на реальні прямі іноземні інвестиції.
🚆До прикладу, у 2018 General Electric уклала з “Укрзалізницею” угоду на $1 млрд щодо локомотивів. Це був рамковий контракт: передбачалася поставка 30 нових тепловозів та модернізація 75 старих. У 2018-2019 GE дійсно поставила Україні 30 локомотивів, але подальші етапи на сотні мільйонів наразі відкладені.
Інший гучний проект – будівництво Hyperloop. У червні 2018 Мінінфраструктури підписало меморандум із компанією Hyperloop Transportation Technologies. Міністр Володимир Омелян тоді заявив, що перша лінія Hyperloop в Україні запрацює до 2023. Для цього створили робочу групу, обіцяли R&D центр у Дніпрі. Але Hyperloop залишився на папері.
Тоді Україна посідала 83 місце зі 140 в Глобальному рейтингу конкурентоспроможності, а згідно з ЄБА, більшість інвесторів не планували значних капіталовкладень через корупцію і відсутність реальної судової реформи.
🇨🇳 Влада намагалась потоваришувати з китайськими інвесторами у 2017. Тоді на міжурядовій комісії Китай озвучив готовність виділити до $7 млрд на спільні проекти в інфраструктурі, торгівлі, промисловості та ІТ. Підписали низку двосторонніх протоколів і меморандумів, у т.ч. “дорожню карту” щодо ініціативи “Нового Шовкового шляху”. Реально за наступні роки китайські інвестиції проявились тільки точково: COFCO (держкомпанія КНР) модернізувала портову інфраструктуру в Маріуполі – проект на $50 млн, меморандум про який підписали у 2019, а китайська компанія CHEC за $40 млн поглибила порт “Южний” у 2018. З заявлених $7 млрд було реалізовано лише дрібні відсотки. І то це були не інвестиції. Ми заплатили китайцям за роботу.
🇦🇪 Іншим багатообіцяючим проєктом було підписання меморандумів і контрактів з фондами ОАЕ та Катару в лютому 2021 на $3 млрд. Частина домовленостей цього періоду матеріалізувалася. Приміром, катарська компанія QTerminals у 2020 виграла концесію порту Ольвія і почала інвестувати ~₴3,4 млрд (≈$125 млн) у портову інфраструктуру – це був результат тривалих переговорів ще з 2019. Однак великий катарський чи еміратський бізнес так і не здійснив багатомільярдних вливань у нашу економіку.
Значна частина оголошених на міжнародних форумах сум – це технічна допомога (grants, aid) на інституційну розбудову, навчання, консультації. Їх важливість важко переоцінити, проте це не зовсім той приватний бізнес, який вкладає гроші для прибутку. Значна частка донорських коштів повертається на Захід у вигляді оплати послуг експертів, аудитів, звітів. Наприклад, у 2024 USAID уклало з Deloitte контракт на $90 млн для підтримки реформ охорони здоров’я в Україні.
Повертаючись до новини, доля всіх меморандумів, що укладались на попередніх конференціях URC, не є оптимістичною: за підсумками 2022, фактичного запуску держпроєктів не відбулося, меморандум залишився рамковим документом та дорожньою картою на $750 млрд.
Конференція 2023 мала лише один конкретний результат – запуск цифрового порталу для прозорості реалізації проєктів DREAM, хоча також велись переговори з компаніями BlackRock, J.P. Morgan, Marsh McLennan щодо створення інвестиційної платформи. До речі, нещодавно BlackRock призупинила пошук інвесторів для її підтримки “через відсутність інтересу на тлі зростаючої невизначеності щодо майбутнього України”.
За підсумками конференції у 2024, не відбулось анонсів великих інвестицій – лише обговорення стратегічних принципів відновлення.
✍️Меморандум – це лише декларація намірів, дипломатичний жест. Наведений графік порівнює заявлені суми коштів і реальні прямі іноземні інвестиції.
Без завершення судової реформи та гарантії прав власності чергові “інвестиційні меморандуми” лише поповнять список невиконаних обіцянок.
@costukraine