***

Мамо, від мрій залишилися клаптики
Згадка ж то коле, то рве
Душу безжально і змушує плакати
Знов під мотив ретровейв.

В юні роки, незнайомі зі скрутами,
Часто казала я: "Мам,
Диско-хіти недоречно вже слухати.
Стиль цей — доба кам'яна".

Вітром нестримним невпинно наш час минав,
Дні рвав, мов листя з дерев.
Знаю тепер, що здається сучасним нам
Добре забуте старе.

З віком, як бачиш, міняються цінності.
Скарбом стає навіть тінь –
Рину в минуле під музику іноді.
Став ностальжі "нафталін".

Знаєш, набридло робити все похапцем.
Сповнені будні імли.
Ретро ж безсмертне, бо більш ніж епоха цей
Рай твій із днів молодих.

Там ти танцюєш під музику з радіо.
Юна, не знаєш біди.
Щиро щодня усміхаєшся радісно:
Лихо ж не б'є ще під дих.

Пам'ять про тебе збираю із клаптиків.
Спомин — то янгол, то лев.
Мамо, я ж сильна, втім як не заплакати,
Чуючи цей ретровейв?

©Марія Чекарьова

27-28 березня, 2 квітня 2023 року

P.S. Вірш для дуелі відеодекламацій на тему "Ретровейв" від OWL HUB.