2024-08-01 12:00:01
Маленький, але показовий приклад, на якому рівні знаходиться маркетинг в українському футболі.
Ви в курсі, що у нас є Фентезі УПЛ. Там, крім загального рейтингу усіх учасників, є ще клубні ліги – вболівальники кожної команди окремо зясовують, хто серед них кращий. Кожного сезону ми домовляємось з клубами, щоб вони стали спонсорами призів для переможців цих ліг – вручали їм свою футболку.
Звісно, нам це вигідно – ми не витрачаємо гроші на призи. Але насправді нам мало толку від цих призів – ніхто не починає грати в Фентезі заради футболки, яка коштує дешевше, ніж річна сума нашої підписки. Це швидше бонус для учасників – «о, мій улюблений клуб цінує, що ми змагаємось під його емблемою, буде приємно отримати футболку саме від нього».
Ми, звісно, не змушуємо і не вмовляємо клуби, просто пропонуємо. Робили це вже двічі. 10 клубів погоджувались, інші відмовляли або не відповідали. Це їхнє право, вони можуть вважати, що відношення витрат і користі не співставне. Або просто не сприймати нормально наш проект. Енівей, жодних питань до них немає.
Серед 10 клубів, які погоджувались, Карпати були двічі. Минулого року, коли відправляли футболку переможцю, вони підтвердили участь на наступний сезон. Але коли ми скинули контакти останнього переможця (він, до речі, виграв не лише лігу Карпат, а став чемпіоном Фентезі!), вони спершу вимагали доказів, потім морозились, згодом сказали, що не давали добро, а в кінці заявили – та ні, ми вас тоді неправильно зрозуміли, футболки не буде, звиняйте.
Футболку ми купимо самі, не проблема взагалі. Проблема в іншому – коли подібні випадки зустрічаються регулярно, вкотре переконуєшся, що український футбол відстав на космічну відстань навіть не від європейського футболу, а від нашого ресторанного, туристичного, розважального бізнесу. Там людей навчились цінувати, бо вони приносять гроші. А тут люди – це бидло, яке має ще дякувати за подаровану їм можливість споглядати футбол.
Український вболівальник дійсно майже не відіграє ніякої ролі в бюджеті і, відповідно, успіхах клубу. Але це можна змінювати. Тільки треба брати на роботу людей, які вміють і хочуть це робити. А не влаштовувати по знайомству баранів, які, судячи з усього, поняття не мають, що таке маркетинг, репутація бренду, позиціонування, програми лояльності, робота з пресою, колаборації, публічні акції і тд, зате чудово користуються аутсорсом, протирають штани і отримують зарплату з гаманця власника.
На жаль, ці очевидні економічні істини досі розуміють далеко не всі клуби.
Ви в курсі, що у нас є Фентезі УПЛ. Там, крім загального рейтингу усіх учасників, є ще клубні ліги – вболівальники кожної команди окремо зясовують, хто серед них кращий. Кожного сезону ми домовляємось з клубами, щоб вони стали спонсорами призів для переможців цих ліг – вручали їм свою футболку.
Звісно, нам це вигідно – ми не витрачаємо гроші на призи. Але насправді нам мало толку від цих призів – ніхто не починає грати в Фентезі заради футболки, яка коштує дешевше, ніж річна сума нашої підписки. Це швидше бонус для учасників – «о, мій улюблений клуб цінує, що ми змагаємось під його емблемою, буде приємно отримати футболку саме від нього».
Ми, звісно, не змушуємо і не вмовляємо клуби, просто пропонуємо. Робили це вже двічі. 10 клубів погоджувались, інші відмовляли або не відповідали. Це їхнє право, вони можуть вважати, що відношення витрат і користі не співставне. Або просто не сприймати нормально наш проект. Енівей, жодних питань до них немає.
Серед 10 клубів, які погоджувались, Карпати були двічі. Минулого року, коли відправляли футболку переможцю, вони підтвердили участь на наступний сезон. Але коли ми скинули контакти останнього переможця (він, до речі, виграв не лише лігу Карпат, а став чемпіоном Фентезі!), вони спершу вимагали доказів, потім морозились, згодом сказали, що не давали добро, а в кінці заявили – та ні, ми вас тоді неправильно зрозуміли, футболки не буде, звиняйте.
Футболку ми купимо самі, не проблема взагалі. Проблема в іншому – коли подібні випадки зустрічаються регулярно, вкотре переконуєшся, що український футбол відстав на космічну відстань навіть не від європейського футболу, а від нашого ресторанного, туристичного, розважального бізнесу. Там людей навчились цінувати, бо вони приносять гроші. А тут люди – це бидло, яке має ще дякувати за подаровану їм можливість споглядати футбол.
Український вболівальник дійсно майже не відіграє ніякої ролі в бюджеті і, відповідно, успіхах клубу. Але це можна змінювати. Тільки треба брати на роботу людей, які вміють і хочуть це робити. А не влаштовувати по знайомству баранів, які, судячи з усього, поняття не мають, що таке маркетинг, репутація бренду, позиціонування, програми лояльності, робота з пресою, колаборації, публічні акції і тд, зате чудово користуються аутсорсом, протирають штани і отримують зарплату з гаманця власника.
На жаль, ці очевидні економічні істини досі розуміють далеко не всі клуби.