Лемішковський помирився з Зосею, котра і потім не переставала тягатись з кавалерами до сивої коси, тільки вже потай од чоловіка. Вона не бришкала, бо знала, що тиха вода часом великі греблі рве.

(Іван Нечуй-Левицький. «Причепа»)

#Словниковий_запас
Чайка на крижині