
2024-08-01 12:00:01
Київська школа неокласиків (“п’ятірне ґроно”) - група українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття.
Туди входили Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен), Максим Рильський. Загалом близько 40 письменників належали до угруповання “неокласиків”, але ядро складало “п’ятірне ґроно” (таку назву отримали за поетичним висловом Михайла Драй Хмари “Гроном п′ятірним нездоланих співців” у сонеті “Лебеді”). Неокласики позиціонували себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву і романтизму. Вони належать до так званих письменників доби розстріляного відродження. Не мали ні програми, ні статуту. Їх об’єднувало захоплення античністю, французькі парнасці, українське бароко й, звичайно ж, дружні стосунки.
Туди входили Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен), Максим Рильський. Загалом близько 40 письменників належали до угруповання “неокласиків”, але ядро складало “п’ятірне ґроно” (таку назву отримали за поетичним висловом Михайла Драй Хмари “Гроном п′ятірним нездоланих співців” у сонеті “Лебеді”). Неокласики позиціонували себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву і романтизму. Вони належать до так званих письменників доби розстріляного відродження. Не мали ні програми, ні статуту. Їх об’єднувало захоплення античністю, французькі парнасці, українське бароко й, звичайно ж, дружні стосунки.