😣 Кожного тижня в клініку звертається по декілька пацієнтів із вірусними гепатитами В та С.

Ви мене знаєте. І знаєте, що я не схильний до якихось панічних закликів, абсолютно не зацікавлений у роздмухуванні негативних новин чи емоції. А особливо не люблю маніпуляцій із фактами.

Тому й зараз – не накручуючи ніякої паніки, просто приводжу реальні факти. Якщо я промовчу – це буде нечесно, непрофесійно й навіть підступно.

На превеликий жаль вірусних гепатитів дуже багато. Не треба казати, що зараз якась епідемія, спалах чи щось подібне. Ні. Мабуть, такий стан справ вже давно. Просто шляхи зараження стали такими різнобічними та розповсюдженими, а ще й додаються нові, що гепатитом заразитися стало дуже легко. Звичайній, порядній та обережній людині.

▪️ Гепатит С лікується, на щастя, досить швидко й просто. Всі одужують, це лише питання часу. Основна проблема – це те, що тривалий час гепатиту С прихований (ласкавий вбивця, як його назвали). Якщо гепатит С не пропустити, нічого особливо страшного немає. Тут важливе періодично робити скринінги, особливо якщо були якісь втручання.

▪️ З гепатитом В навпаки, біда. Якщо імунна система сама знищить вірус – це велика радість та везіння. Але так буває не завжди.

😢 На цьому тижні були пацієнти, кожен із яких розповідав свою історію. І слухаючи її серце стискається від болю та співчуття. Молоді дівчата, які мріють мати діточок, але із-за зараження раптом вспливає багато нюансів, тривог та подальших складних дій. Подружжя, яке тривалий час готувалось до ЕКЗ, а у чоловіка раптом виявляється хронічний В. Люди, які потрапили на операційний стіл й заразились під час переливання крові. А відтепер дуже схоже, що будуть лікуватись пожиттєво… Все це ти пропускаєш через себе, розмовляєш з пацієнтами, заспокоюєш, пояснюєш, будуєш плани та стратегію тривалого лікування, взвішуючи всі «за» та «проти». Адже і ліки противірусні це не вітамінки, і вірус коли вбиває печінку, біда – треба лікувати, але не нашкодити.

А насправді порятунок був. Завжди поруч. Доступний та дуже ефективний. І люди їм чомусь не скористались…

_______________________________

Минулого поста я розповідав у моєму інтерв’ю з журналісткою у Франкфурті про грандіозну аферу, яку штучно створили на тлі COVID-19. Про шахрайські, абсолютно ненаукові маніпуляції, про небезпечну й недієву ковідну вакцину. Розповідав про радість, що все це швидко стало відомо й всі бажаючі змогли зробити висновки.

Однак далі в інтерв’ю я намагався донести дуже важливу думку: найбільшу шкоду, яку наробила вся ця ковідна горе-компанія – це принесла людям глибоке розчарування та недовіру до медицини. Після всіх злочинів та брехні, люди цілком слушно й очікувано, різко повернули в інший, протилежний бік. І загалом, наразі великі маси суспільства зараз стрімко почали відкочуватися назад, кажучи трохи художньо – «в середньовіччя».

Звісно, багато хто скажуть, що «чистої води, повітря та загартованого імунітету» достатньо для виживання й не потрібні ніякі підручні засоби, у вигляді ліків чи вакцин. Це частково правда. Але дуже жорстока. Без медицини людство беззаперечно зможе вижити. Але далеко не всі. Таким чином ми забираємо надію та засоби для порятунку тих, у кого імунітет не такий всесильний, як у «щасливчиків». І з гуманного та цивілізованого суспільства занурюємось у якісь дикі спартанські часи.

Хіба медицина потрібна сильним? Ні. Медицина потрібна, в першу чергу, слабким. Щоб подарувати їм шанс на довге й спокійне життя. А також аби врятувати і «сильних», якщо раптом втрапили у халепу. Гучна ситуація навколо нещодавньої смерті від сказу дуже доречно ілюструє цей контекст…
_______________________________