Коротка рецензія:
«Жодного вибору»

Що з людиною може зробити втрата роботи. Тільки без гальмів і у максималістичному стилі південно-корейського кінематографу.

«Жодного вибору» Пака Чхана Ука можливо і не стане найкращим фільмом року, але точно займе своє місце у підсумковому топі найкращих.

Південно-корейський постановник знову бере просту історію, майже побутову драму з елементами легкої комедії і дає їй розігнатися в абсолютно абсурдному, та сатиричному стилі, який приводить стрічку до гостросюжетного трилеру у фіналі.
Причому цей перехід настільки мʼякий, що глядач може його навіть не помітити. Не помітити, як головний герой, Ман Су, зі звичайного сімʼянина перетворюється у холоднокровного вбивцю. Від цього стрічка стає тільки кращою.

Режисер дає банальній ідеї розігнатися у щось лякаюче, у щось інколи незграбно смішне, та абстрактне. Глядач навряд чи сприйме трансформацію Ман Су як щось таке, що могло б трапитися з ним в реальному житті, але все одно пропустить історію через себе. Бо якщо ми не беремо абсурдного розвитку подій, така історія, як втрата роботи часто приводить до необдуманих рішень.

Також Пак Чхан Ук відверто висміює надмірну маскулінність у сучасному світі і показує до чого це може приводити на прикладі як Ман Су, так і інших чоловіків задіяних у стрічці.

Фільм дуже якісний, розумний, та візуально непоганий, тому я рекомендую подивитися його хоча б раз. Перетерпіти перші 20 хвилин і дати йому шанс і далі все налагодиться.

Автор: Олександр Наумець
(кінооглядач)

CINEMAIS | Все про кіно