Коли зима стискає свою хватку, а ночі стають довгими, з тіней виходить Крампус. 👹❄️

У центральноєвропейському фольклорі Крампус — рогатий антипод Святого Миколая, істота ланцюгів, кігтів і відплати. Поки Святий Миколай нагороджує слухняних дітей подарунками, Крампус карає тих, хто поводився погано. Його прихід ніколи не буває лагідним. Він бряжчить залізними ланцюгами, тріщить березовими різками й наповнює холодне повітря страхом.

Легенди кажуть, що Крампус не лише лякає. Найгірших порушників можуть відшмагати, зв’язати або навіть забрати в мішку чи кошику — і більше їх ніхто не побачить. Чи означало це підземний світ, ліс або просто моторошне застереження — послання було чітким: за вчинки доводиться відповідати.

Вважається, що Крампус має дохристиянське, язичницьке походження, пов’язане з давніми рогатими духами та зимовими демонами, які уособлювали сувору реальність виживання в найтемніші місяці року. Його козлині риси, довгий язик і сяючі очі видають у ньому щось прадавнє — нагадування про часи, коли зиму боялися так само сильно, як і вшановували.

У ніч Крампуса (5 грудня) легенда й досі жива. Замасковані постаті блукають альпійськими вулицями в гучних парадах: дзвони гримлять, ланцюги шкребуть землю, стираючи межу між міфом і реальністю.

Крампус — це не просто монстр. Це тінь сезону — доказ того, що світло здається яскравішим лише тому, що поруч із ним крокує темрява. 🔥🌑