коли в неділю ми з кручиком натрапили на мініатюру з орфеєм і еврідікою, я подумала, що знайти оригінал буде легко — то французька традиція, у французів добре оцифровані й протеговані манускрипти, треба тільки трошки погуглити.

так от, це не манускрипт. і саме та версія, що на репродукції, зберігається в британській бібліотеці, тобто її онлайн погортати не можна. та принаймні я впізнала французів і датування кінцем xv століття, то було звідки починати розкопки.

недільна мініатюра і її численні посестри походять із того цікавого часу, коли друкарство й рукописна традиція ще співіснували, проникали одне в одного й мали одне на одного великий вплив. у цьому дописі ви, наприклад, можете побачити неповторний друкований оригінал 1493 року і бліді кольорові копії (перша, друга) 1494 року, у яких текст надрукований, а от ілюстрації перемальовані від руки. (оту британську інкунабулу ic.41148, із якої таки можна подивитися кілька сторінок, хоч і не тих, що нас цікавлять, теж датують 1494-м).

до слова, траплялося й навпаки: для оздоблення пізніх рукописів купували новомодні надруковані картинки, які потім вклеювали, наприклад, на місце ініціалів.

щоправда, інкунабули у французькій бібліотеці протеговані вже не так ретельно, як манускрипти, а овідія я перечитувати не годна, тому не знаю, кому під спідницю залазить дракон і що означає біс із колесом (який, до речі, на одній із мініатюр пропав — утонув, чи що). якщо ви знаєте — підказуйте, будь ласка.

(а ще з цими картинками можна гратись у пошук відмінностей).

#куточокбібліофіла #біси