Коли в 68 році н. е. Рим здригнувся від падіння Нерона, в місті залишився один мовчазний свідок його грандіозних амбіцій — Колос Нерона, величезна бронзова статуя висотою близько 30–35 метрів. Для порівняння: це майже сучасний десятиповерховий будинок!

Створений за наказом імператора близько 64–68 років н. е., Колос стояв біля входу в його розкішний палац — Domus Aurea («Золотий дім»). Над проектом працював скульптор Зенодор, відомий своїми монументальними роботами з бронзи. Статуя зображувала Нерона як бога Сонця, з променями навколо голови — символом сяючого володаря.

Після смерті імператора від його культу вирішили позбутися, але саму статую знищити не наважилися — вона була занадто велика і цінна. Пізніше її переробили на образ бога Сола, а за часів імператора Адріана, близько 128 року, гіганта перенесли до амфітеатру Флавіїв, де статуя дала назву новій споруді: Colosseum — «місце біля Колоса». Так з'явилася назва, під якою ми знаємо амфітеатр і сьогодні.

З плином століть бронзовий велетень зник — ймовірно, був розібраний або зруйнований землетрусом. Але пам'ять про нього збереглася в самій назві Колізею, нагадуючи, що іноді навіть імперська гординя може залишити вічний слід у мові та культурі.

За підрахунками істориків, Колос важив понад 200 тонн бронзи, і для його відливання, ймовірно, знадобилися десятки ливарних майстерень і сотні рабів.

@istorium_ua