Книжки про кіно від українських сучасних режисерів - рідке явище. Коли я дізнався, що Антоніо Лукіч видав свій, як він називає "конспект сценариста", то відразу зацікавився.

Він зняв на даний момент усього дві повнометражки: "Мої думки тихі" та "Люксембург, Люксембург". "Думки" я дивився в довоєнну сивину, але фільм не дуже зайшов. Гарний акторський склад, колоритний гумор та локації, але фільм не виглядав цілісно. Багато тиші (розумію, назва, альо), але в кінотеатрі я відчув занепокоєння тихими сценами - вони були занадто тихими і я чув як хтось плямкає попкорном... Такі фільми краще дивитись вдома.

А от "Люксембургх2" мені сподобався. Трагічний фільм, але наповнений антуражем та комічними ситуаціями, які виглядали інтеграційно-позитивними. Залюбки передивився б ще раз.

Стосовно книжки - написана вона легко і виглядає реально як конспект в перемішку з досвідом автора та рефлексією життєвих ситуацій. Немає нічого супер-нового (якщо ви в темі кіно-зйомок дуже глибоко), але мені було цікаво. Рекомендую 👍