«Книжка має бути як сокира».

Мона Авад «Зайчик», 2019 (видання 2024)

260 сторінок я страждав, мучився і проклинав день, коли я погодився бути у журі сезону перекладної літератури на Книжковій країні. А потім я поступово почав врубатися, а потім мені як сподобалося!

❓Скільки людей живуть у полоні хибних уявлень про світ, ілюзій та марень? Краще запитати — а хто ні? Чи існує об'єктивна реальність? І де межа? Як самотньому пасіонарію знайти баланс між внутрішнім і зовнішнім світом? Чи можливо це, взагалі?

🍸 Я не вживаю алкоголь, а цей роман — дуже міцний коктейль з ядерних інгредієнтів. Не дивно, що його або люблять, або ненавидять. Він б’є в голову і залишає післясмак, який треба відрефлексувати.

🍹 Для вживання такого коктейлю потрібна вечірка — це ідеально для обговорення на клубі: будуть протилежні думки, буде розкриття всяких дрібниць, яких ви (і я) не помітили, буде дискусія, суперечка, а можливо і бійка.

🍸Це такий коктейль, про який вам багато неочевидного можуть розказати коктейлезнавці. Від відсилок голова обертом. Тут дуже багато приховано, він напевно не розкриється, якщо ви будете до нього ворожі. Тоді, краще і не починати.

🍸 Коротше, легко мені не було, але я вражений. #раджу_почитати тим, хто любить поколупатися у текстах і у собі. У цій книжці багато спецефектів, але найголовніше — між рядків. Мій безперечний фаворит — хоча б тому, що це наразі єдина книга у шортлисті, яка змусила мене рефлексувати і сумніватися.