Кіт, самотність і бізнес у театрі. Хто кого рятує насправді?

4 жовтня у Всесвітній день тварин київський незалежний театр «Дикий театр» представив нову виставу «Дуже сумна людина» – історія про самотність, кризу та неочікувану появу кота. Під таку тему театр об’єднався із Suziria Group, компанією з pet-ринку, що стала офіційним партнером вистави.

Це той випадок, коли вистава стала своєрідною ініціативою компанії, з головною темою – адопція безпритульних тварин. Спеціально для проєкту було замовлено п’єсу в драматурга Олександра Клімова, а постановку створила режисерка Євгенія Відіщева.

🫂За словами команди театру, мета проста і дуже людська: нагадати, що тварини можуть давати опору і любов — навіть тоді, коли в людини все тріщить по швах. Соціальний меседж вплетений у сюжет, а не пришитий зверху — і це головна причина, чому інтеграція виглядає доречною.

Так, у виставі присутня реклама. Вона нативна, її не можна «прогорнути», але в даному контексті вона працює — бо відповідає темі. Це один із небагатьох прикладів, коли бренд не просто «купив згадування», а увійшов у драматургію.

Кейс цікавий не лише для культурної сфери, а й для маркетологів:
☝️🏻 театр отримує ресурс та нову аудиторію,
☝️🏻 бізнес — ціннісний контекст,
☝️🏻 глядач — історію, а не рекламний буклет на сцені.

Інше питання, на скільки багато тут може бути екпериментів і свободи творчості?
Що думаєте? Хто дивився виставу вже? Чи може вистава і театр бути новим рекламним майданчиком?