Хитке щастя - Енджі Кім

Моя оцінка: ★★★★☆

Мені досить важко визначитись з оцінкою. Це десь 3,5 зірочки, мабуть (а перші відсотків ~50 ця книжка йшла на п’ятірку🐸)

Мені дуже сподобалась задумка і стиль написання - я ще не читала нічого подібного. Що ж тут такого особливого?

💫 оповідь ведеться від першої особи в минулому часі
Мія розповідає про зникнення батька в ретроспективі - з усіма припущеннями, когнітивними упередженнями та хибнопозитивними висновками. І так, примітки, авторкою яких є головна героїня, зустрінеш не в кожній книжці.

💫 розслідування розгортається під час пандемії коронавірусу
Енджі Кім багато говорить про самоізоляцію, карантин та запобіжні заходи, до яких доводиться вдаватись і родині Мії, і поліції, і працівникам медичних та пенітенціарних установ (не можу пригадати, щоб читала про пандемію раніше).

💫 репрезентація нейровідмінних людей
Окрім Юджина з подвійним діагнозом аутизм та синдром Анґельмана, тут також є герої з РДУГ, гіперлексією та синдромом Асперґера.
Мені дуже сподобалось те, як авторка висвітлила тему «невербальність ≠ когнітивний дефіцит», адже якщо людина не може говорити, це не завжди означає, що вона не може думати чи розуміти.
Було дуже цікаво читати про альтернативні способи спілкування, навіть якщо способи, наведені в книжці, частково вигадані.

❤️ теорія відносності щастя
Не скажу, що взагалі ніколи про це не думала, але під час читання я думала про це багато. Про базовий рівень щастя і вплив незначних митей радості чи розчарувань. Про те, що якщо зменшити базовий рівень щастя, можна знищити негативний вплив певних подій на людину. І про те, що завищені чи занижені очікування суттєво впливають на сприйняття того, що відбувається.

🏠 стосунки в родині
Попри те, що в сім’ї Мії вже і так багато таємниць, вона, її брат та їхня матір вражаюче чесні одне з одним.
Вони відмовляються приховувати інформацію, навіть якщо вона може зробити комусь боляче, бо намагаються уникнути ситуації, коли все можна було б вирішити набагато раніше просто поговоривши.
І коли один з них починає ставити під сумнів здатність рідної людини впоратись з важкими новинами, інший може розрулити все фразою «Хто ти такий, щоб визначати, що вона здатна витримати, а що ні?». Я дуже люблю адекватність в книжках (і не люблю miscommunication), тому для мене це прям плюс.

Що мені не сподобалось (чому під кінець оцінка настільки знизилась)?

✨затягнутість
Дуже часто в найбільш непідходящі моменти траплялись ліричні відступи на сторінку чи дві, які не мали взагалі жодного значення для розвитку сюжету чи розкриття персонажів, і їх дуже хотілось пропустити (туди входила і велика частина приміток).

✨фінал
Візьміть найбільш очевидний варіант, от перший, який прийде вам в голову, це і буде розв’язка, до якої ми йшли 480 сторінок. Сама книжка мені сподобалась, але цей фінал нікуди не годиться (Переписати! *і стукаю молоточком*).

Загалом це дуже цікавий варіант сімейної драми з таємничим зникненням, яка дуже легко читається. Крім того, це дуже прониклива історія про крихкість довіри і секрети, які ховаються за фасадом «ідеального життя». Читати чи ні - that's up to you, а я чекаю «Міракл-Крік», бо з радістю продовжу знайомство з авторкою (і краще б їй написати фінал, який мені сподобається🔪).

Видавництво: 🌟 РМ

П.С. На сайті видавництва можна придбати комплект з двох книжок авторки зі знижкою 25%.

#хитке_щастя_енджі_кім
#відгуки_chornobrova_karooka