Хвиля пробігла по озеру-ставу –
Лілії як у Моне, придивися!
Сріблом лелíва пустила заграву.
Літо півмісяцем котиться, списом.

[Тернáвчиним болем
до милого Поля]

Короп замутить у березі греблі.
Замок Острозьким у спадок передано.
Скоро забудуть місцеві легенду –
Зміна років загубила переклад.

[Втонули в Серéті
поміж очерету]

Співом лунає століття на зламі.
Вибив із колії свистом вечірнім
Крах, що метелик зазнав у Ла Скалі.
Хто врятувати зуміє Пуччіні?

[Солюня* з Тернополя –
оплески опер]

Плач зупинився, овації знову,
Навіть тоді як ганчірку червону,
В центрі, де зіркою квітка тернова,
Вішала влада мерзенно-шаблонна.

[Вернули лелíву
нащадки щасливо
до рідного дому]

*Так вдома називали Соломію Крушельницьку. Українську співачку, яка врятувала оперу Пуччіні "Мадам Батерфляй".

Ось і вірш на фінал. Тема "Тернопіль".
У кожному катрені хотілося розкрити якусь іншу сторінку історії. Не знаю чи вдалася, але досвід на конкурсі отримала карітальний, дякую всім!