ХУДОЖНИЦЯ БАРОКО ЯКУ БУЛО ЗГВАЛТУВАНО

Артемізія Джентілескі (1593–1656) — одна з перших жінок-художниць епохи бароко.

У 17 років вона пережила страшну подію: її зґвалтував учитель живопису Аґостіно Тассі. Батько довів справу до суду, але він перетворився на приниження для Артемізії.

Її катували мотузками на пальцях, аби перевірити, чи вона «говорить правду».
Попри це, вона не здалася.

У своїх картинах Артемізія почала відображати жіночу силу й помсту. Найвідоміша робота — «Юдіф відтинає голову Олоферну»: сцена настільки потужна й кривава, що досі вражає своєю емоційною силою.

Для Артемізії це був спосіб повернути собі голос у світі, де жінкам забороняли навіть навчатися в академіях мистецтв.

Вона стала першою жінкою, яку прийняли до Флорентійської академії мистецтв, і залишила після себе спадщину, що змінила історію живопису.

Дім МИСТЕЦТВ 🖼