2025-12-18 10:03:07
Хотіла ще на хвилі Ліндквіста проговорити одне спостереження щодо тенденцій у сучасному горорі, відмінних від класики типу «Дракули».
✝️ У своїх витоків, горор часто був моралізуючим. Тобто, читач мав чітко бачити, хто тут хороший, хто поганий, і зло невідворотно мало бути покаране наприкінці.
І найчастіше в плані добра і зла ці історії були одновимірними — тобто, поганець був беззаперечно лихим, протистояли йому безсумнівно хороші і світлі герої, і це й була основна лінія. Зло не мало багатьох шарів і проявів поза цими чітко визначеними ролями, а справедливість не викликала сумнівів.
Ну, може я трохи гіперболізую, але якщо подивитись на того ж «Дракулу», «Карміллу», «Сонну лощину» тощо, тенденція була приблизно такою — горор ніби ніс виховну функцію, світло і темрява були чітко марковані, а ідея обʼєктивної моралі була домінуючою.
👁 Сучасні ж горори дуже далеко відійшли від концепції моральної дуальності, де є чітке «добро» і чітке «зло», хороші хлопці проти поганців, однозначно позитивні герої і стовідсоткові лиходії.
Простіше кажучи, горорні тексти зараз переважно у морально сірій зоні, і навіть коли у творі є явно окреслений монстр, він майже ніколи не виступає головним джерелом зла і далеко не завжди є беззаперечно негативним персонажем.
😈 У Ліндквіста, Кінга, Гендрікса, Джо Гілла і Мони Авад та інших сучасних горористів монстр часто є лише каталізатором, щоб проявити справжнє зло, джерелом якого є звичайні люди.
І хоча історії досі в основному завершуються перемогою над більшим злом, ця перемога майже ніколи не вичерпна, а хаос і руйнування, спричинені в процесі, часто невідворотні.
💀 І якщо, коли йдеться про неоднозначність зла, ця концепція може бути сумнівною і навіть шкідливою, бо в певній мірі може вести до виправдання кривдника, то цікавіше те, що саме позитивні герої в горорі стали морально сірими.
Тобто, автори роблять акцент на тому, що нема абсолютно хороших людей, що доброта часто є лише маскою, яка приховує дуже спотворений внутрішній світ, і що уявна правильність і високоморальність зовсім не є ознакою того, що людина добра. Більш того, нерідко саме ці риси притаманні найбільш жорстоким і відбитим героям, бо роблять їх неемпатичними, фанатичними і безжальними.
🪶 Це співзвучно сучасному дискурсу в цілому: ми стали багато говорити про травмованість, відкрито рефлексувати, вже не боїмось того, що відрізняємось від інших і не вписуємось у чиїсь уявлення про нормальне і правильне.
👄 Сьогодні прагнути ідеальності не модно, бо суспільство тримає курс на прийняття себе.
⠱⡆⢉⣐ ⡤⠊⡃⡑⠲⠤⢊ ⡅ ⠬⠴⢤⡊⠔⠑⡘ ⡠ ⡃⠇⠬⣠⢢⡔⠑ ⣀⡉⠎⠤⠢⣈ ⠖⡅⠰⠣⡑⢌⠦⢉⠒⠲⢆⡌ ⢨⠕⡄⠥⠴⠜ ⠬⢤⣈⠪⢁⠘⡅⡃ ⡤⣄⡂ ⠇⣁ ⠑⢰ ⡃⠲ ⠉⠓⠩⢐⠥⠆⠑⡅⠙⣂⢉ ⢢⠪ ⡤⠕⢡⠨⢨⠡ ⢂⠩ ⡁⠥⢰⠎⢊⢔⠣⡂ ⢤⠥⡠⢄⣄⠲⡐ ⠣⠔⢈⢡ ⠉ ⠴⡐⠲⢂⡌⢢⢤⠅⠅⡑ ⠪⡂⠘⠙⠉⠓⢃
🌹 Тож позитивні герої тепер також здебільшого травмовані, мають вади, не завжди чинять правильно, а позитивними їх робить те, що вони здатні співпереживати і розуміти інших, а не те, що вони дотримуються правил добропорядності і зберігають цноту до шлюбу.
Це, до речі, стосується не тільки горору, але решта жанрів не є фокусом цього каналу, тому я обділю їх увагою.
#темна_теорія
Ілюстрація — офорт «Сон розуму породжує чудовиськ» Гойї. Просто бо пасує до теми 😌
✝️ У своїх витоків, горор часто був моралізуючим. Тобто, читач мав чітко бачити, хто тут хороший, хто поганий, і зло невідворотно мало бути покаране наприкінці.
І найчастіше в плані добра і зла ці історії були одновимірними — тобто, поганець був беззаперечно лихим, протистояли йому безсумнівно хороші і світлі герої, і це й була основна лінія. Зло не мало багатьох шарів і проявів поза цими чітко визначеними ролями, а справедливість не викликала сумнівів.
Ну, може я трохи гіперболізую, але якщо подивитись на того ж «Дракулу», «Карміллу», «Сонну лощину» тощо, тенденція була приблизно такою — горор ніби ніс виховну функцію, світло і темрява були чітко марковані, а ідея обʼєктивної моралі була домінуючою.
👁 Сучасні ж горори дуже далеко відійшли від концепції моральної дуальності, де є чітке «добро» і чітке «зло», хороші хлопці проти поганців, однозначно позитивні герої і стовідсоткові лиходії.
Простіше кажучи, горорні тексти зараз переважно у морально сірій зоні, і навіть коли у творі є явно окреслений монстр, він майже ніколи не виступає головним джерелом зла і далеко не завжди є беззаперечно негативним персонажем.
😈 У Ліндквіста, Кінга, Гендрікса, Джо Гілла і Мони Авад та інших сучасних горористів монстр часто є лише каталізатором, щоб проявити справжнє зло, джерелом якого є звичайні люди.
І хоча історії досі в основному завершуються перемогою над більшим злом, ця перемога майже ніколи не вичерпна, а хаос і руйнування, спричинені в процесі, часто невідворотні.
💀 І якщо, коли йдеться про неоднозначність зла, ця концепція може бути сумнівною і навіть шкідливою, бо в певній мірі може вести до виправдання кривдника, то цікавіше те, що саме позитивні герої в горорі стали морально сірими.
Тобто, автори роблять акцент на тому, що нема абсолютно хороших людей, що доброта часто є лише маскою, яка приховує дуже спотворений внутрішній світ, і що уявна правильність і високоморальність зовсім не є ознакою того, що людина добра. Більш того, нерідко саме ці риси притаманні найбільш жорстоким і відбитим героям, бо роблять їх неемпатичними, фанатичними і безжальними.
🪶 Це співзвучно сучасному дискурсу в цілому: ми стали багато говорити про травмованість, відкрито рефлексувати, вже не боїмось того, що відрізняємось від інших і не вписуємось у чиїсь уявлення про нормальне і правильне.
👄 Сьогодні прагнути ідеальності не модно, бо суспільство тримає курс на прийняття себе.
⠱⡆⢉⣐ ⡤⠊⡃⡑⠲⠤⢊ ⡅ ⠬⠴⢤⡊⠔⠑⡘ ⡠ ⡃⠇⠬⣠⢢⡔⠑ ⣀⡉⠎⠤⠢⣈ ⠖⡅⠰⠣⡑⢌⠦⢉⠒⠲⢆⡌ ⢨⠕⡄⠥⠴⠜ ⠬⢤⣈⠪⢁⠘⡅⡃ ⡤⣄⡂ ⠇⣁ ⠑⢰ ⡃⠲ ⠉⠓⠩⢐⠥⠆⠑⡅⠙⣂⢉ ⢢⠪ ⡤⠕⢡⠨⢨⠡ ⢂⠩ ⡁⠥⢰⠎⢊⢔⠣⡂ ⢤⠥⡠⢄⣄⠲⡐ ⠣⠔⢈⢡ ⠉ ⠴⡐⠲⢂⡌⢢⢤⠅⠅⡑ ⠪⡂⠘⠙⠉⠓⢃
🌹 Тож позитивні герої тепер також здебільшого травмовані, мають вади, не завжди чинять правильно, а позитивними їх робить те, що вони здатні співпереживати і розуміти інших, а не те, що вони дотримуються правил добропорядності і зберігають цноту до шлюбу.
Це, до речі, стосується не тільки горору, але решта жанрів не є фокусом цього каналу, тому я обділю їх увагою.
#темна_теорія
Ілюстрація — офорт «Сон розуму породжує чудовиськ» Гойї. Просто бо пасує до теми 😌