✅ Хороша новина: сім удостовєряється, що в нас є авторка, яка не боїться працювати із дійсно науковою фантастикою в її майже класичному вигляді, починаючи із питання "а що було б, якби?".

❎ Погана новина: варто ще попрацювати над стилем 😑

"СІМ ДНІВ ДО КІНЦЯ СВІТУ" Віолетта Павлій
Віхола, 2025, 352 стор.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

А що було б, якби вченим, які вирішили, що знають точну дату кінця світу, вдалося замкнути планету в часове кільце тривалістю тиждень, так, що весь фізичний світ повертається у висхідну точку без змін, а ось пам'ять людей зберігатиме спогади про цей тиждень?

Один цикл, два, три, сорок... Можна робити все, що завгодно, включно із смертю, а в понеділок все одно прокидатися і розбивати той клятий будильник.

Як в такому світі виховувати дітей, тримати стосунки, чогось прагнути? Як визначати злочинців, виносити вироки та здійснювати покарання? Що вважати за результат? Як його утримати?

Прекрасні умозорні питання, прокручування декількох сценаріїв, якби воно було. Чудове завдання для дійсно наукової фантастики. Шикарна задумка. Втілення — на жаль.

1️⃣ По-перше, я не повірила в безліч ситуацій, починаючи із супер-швидкої адаптації всього світу до нових умов і закінчуючи в чисто технічні сторони щопонеділкового відновлення всього-всього методом "а давайте попросимо кількох савантів запам'ятати набір кодів?".

2️⃣ По-друге, сама стилістика хиталася що той Арго в бурю між трьома скелями: сухим репортажним нонфіком, бойовиком класу С та притчево-повчальними нарисами про важливість родини та діточок. На 54% там ще й раптом любовним романом вдарило поміж строчок, що я аж малодушно збиралася ліняти ще й з цього корабля, але перетерпіла та дочитала.

📚 Зрештою, такого в сучасній українській літературі я ще дійсно не читала — чітка сайфай, без драконячих фрікцій. І це великий плюс.

✏️ Чи можу радити? Так, можу, особливо любителям жанру. Ну і на клубах було б цікаво обговорити, мабуть. Ні, на свій не плануватиму, а ось на чийсь сходила б 💀