2024-08-01 12:00:01
Історія світу🌍🌍🌍
Коли розбудили не того — і це вартувало батареї
У листопаді 1813 року, під час облоги Данцига (нині Гданськ), відбулася подія, яка б виглядала як епізод з військово-героїчного роману, якби не була задокументована свідками. Її герой — Лоран-Оґюст Пеллетьє де Шамбур, французький офіцер, авантюрист і дуеліст, який перетворив честь і безстрашність на власну бойову доктрину.
У цій кампанії Шамбюр командував ротою добровольців, яку між собою називали "Адовою" — і недарма. Його люди завжди йшли в найнебезпечніші ділянки бою, діяли зухвало, але з холодною точністю.
Однак найгучніша історія сталася в ніч із 16 на 17 листопада. Тоді війська російсько-прусського союзу влаштували надзвичайно потужну артилерійську атаку по місту. Одна з гарматних бомб пробила дах казарми, де спав Пеллетьє, і впала просто біля його ліжка.
Вибух розбудив капітана. У більшості випадків така близька зустріч з артилерійським снарядом завершувалась трагедією. Але не цього разу.
Шамбюр не лише залишився живим — він піднявся з ліжка, сів за стіл і написав листа принцу Олександру Вюртемберзькому, командувачу ворожим осадним корпусом:
«Принц, ваші бомби порушили мій сон. У зв’язку з цим я вирішив прогулятися з моїми хоробрими хлопцями до ваших батарей і довести, наскільки небезпечно будити сплячого лева.»
— ніч з 16 на 17 листопада 1813 року, за 15 хвилин до виходу.
Оґюст де Шамбур
І дійсно — за лічені хвилини він зібрав свою роту й вирушив на нічну вилазку. Їм вдалося непомітно підійти до важливого редута Кабрюнн. Ворожі сили не очікували нічного штурму — тим паче такого зухвалого. Французи увірвалися в редут, вбили понад 300 солдатів, решта втекли до другої лінії оборони. Шамбюр наказав забити захоплені гармати, а у одну з мортир поклав листа, який щойно написав принцу.
Коли розбудили не того — і це вартувало батареї
У листопаді 1813 року, під час облоги Данцига (нині Гданськ), відбулася подія, яка б виглядала як епізод з військово-героїчного роману, якби не була задокументована свідками. Її герой — Лоран-Оґюст Пеллетьє де Шамбур, французький офіцер, авантюрист і дуеліст, який перетворив честь і безстрашність на власну бойову доктрину.
У цій кампанії Шамбюр командував ротою добровольців, яку між собою називали "Адовою" — і недарма. Його люди завжди йшли в найнебезпечніші ділянки бою, діяли зухвало, але з холодною точністю.
Однак найгучніша історія сталася в ніч із 16 на 17 листопада. Тоді війська російсько-прусського союзу влаштували надзвичайно потужну артилерійську атаку по місту. Одна з гарматних бомб пробила дах казарми, де спав Пеллетьє, і впала просто біля його ліжка.
Вибух розбудив капітана. У більшості випадків така близька зустріч з артилерійським снарядом завершувалась трагедією. Але не цього разу.
Шамбюр не лише залишився живим — він піднявся з ліжка, сів за стіл і написав листа принцу Олександру Вюртемберзькому, командувачу ворожим осадним корпусом:
«Принц, ваші бомби порушили мій сон. У зв’язку з цим я вирішив прогулятися з моїми хоробрими хлопцями до ваших батарей і довести, наскільки небезпечно будити сплячого лева.»
— ніч з 16 на 17 листопада 1813 року, за 15 хвилин до виходу.
Оґюст де Шамбур
І дійсно — за лічені хвилини він зібрав свою роту й вирушив на нічну вилазку. Їм вдалося непомітно підійти до важливого редута Кабрюнн. Ворожі сили не очікували нічного штурму — тим паче такого зухвалого. Французи увірвалися в редут, вбили понад 300 солдатів, решта втекли до другої лінії оборони. Шамбюр наказав забити захоплені гармати, а у одну з мортир поклав листа, який щойно написав принцу.