2025-12-17 12:04:12
🎙Інтерв’ю з Сашею Ганапольською
✨частина 1
😉Книги яких жанрів ти читаєш?
Я себе не обмежую жанрами, але найчастіше обираю реалізм. Це може бути магічний реалізм, як у Кузнєцової, або стандартний реалізм, але я частіше оберу це, ніж фентезі чи якусь наукову фантастику.
😉Чи слідкуєш за новинами книжкового ринку?
Я підписана на сторінку Видавництва Старого Лева і, мабуть, на цьому моє стеження за новинками книжкового ринку і закінчується. Якісь нашумілі релізи я бачу чисто через кількість новинних каналів і бачу все, що виходить в ВСЛ.
😉Чи були книги, які вплинули на твою музику або окремі пісні?
Так. Книга Горана Войновича «Югославія, моя батьківщина». Я її читала на початку повномасштабної війни. І от десь тоді ж я написала пісню «Тиша». Мене дуже зворушила історія стосунків головного героя з його партнеркою і з батьком. Ця історія про те, що тиша в стосунках є набагато страшнішою та небезпечнішою, ніж коли люди навіть переходять на підвищені тона. Тому так, пісня «Тиша» натхненна цією книгою.
😉Що для тебе спільного між хорошою музикою й хорошою книжкою?
Якщо під хорошою музикою, наприклад, мати на увазі альбом, тому що це теж як така довершена творча одиниця, то це якась цілісна історія і загальна емоція, яку дає альбом чи книга. Якщо вони класні, то вони завжди лишають в певному настрої і змушують щось відчути всередині. Можливо, навіть не нове, а старе, але відчути це по-новому.
😉Для тебе книга це більше про навчання чи про відпочинок?
Дуже залежить від книги, насправді. Мені було дуже легко і приємно читати «Мої думки про кіно. Як перекласти життя на сценарій?» Антоніо Лукіча. Але водночас я сприймала це як не стільки роботу, скільки навчання, тому що я брала там багато різних порад для написання своєї книги.
Якщо це художня література, яку я люблю, то це очевидний відпочинок. І дуже часто у мене таке натхнення і час на читання з'являється, коли я не вдома, коли набагато менше факторів мене відволікають.
😉Хто з письменників на твою думку міг би стати геніальним музикантом?
Я все ж думаю, що стати геніальним неможливо, що все-таки геніальність – це щось, що є з народження або немає. Але якщо говорити, хто з письменників хотів стати музикантом, то я думаю, що це норвезький композитор та письменник Кетіль Бйорнстад. У нього є трилогія — книги «До музики», «Ріка» та «Дама з долини». І я думаю, що ця історія частково біографічна, тому можливо, в нього є оце недовершене бажання бути величним музикантом. Але добре, що він написав ці книжки.
😉Книжка, яку ти купила лише через обкладинку — і чи це було того варте?
Мені здається, я ніколи не обирала книгу суто за обкладинкою. Було просто таке, що я побачила в Сенсі книгу про Бітлз, але я і так люблю Бітлз. Ну і плюс до того вона була красива. Вона не стільки інформаційно наповнена, там просто їхні фотографії, але мати таку книгу в колекції я дуже хотіла. Тому частково я повелась на її вигляд, ну і те, що я дуже люблю Бітлз. І я ні про що не шкодую.
#writer_speaks | Owl’s reading vibes
✨частина 1
😉Книги яких жанрів ти читаєш?
Я себе не обмежую жанрами, але найчастіше обираю реалізм. Це може бути магічний реалізм, як у Кузнєцової, або стандартний реалізм, але я частіше оберу це, ніж фентезі чи якусь наукову фантастику.
😉Чи слідкуєш за новинами книжкового ринку?
Я підписана на сторінку Видавництва Старого Лева і, мабуть, на цьому моє стеження за новинками книжкового ринку і закінчується. Якісь нашумілі релізи я бачу чисто через кількість новинних каналів і бачу все, що виходить в ВСЛ.
😉Чи були книги, які вплинули на твою музику або окремі пісні?
Так. Книга Горана Войновича «Югославія, моя батьківщина». Я її читала на початку повномасштабної війни. І от десь тоді ж я написала пісню «Тиша». Мене дуже зворушила історія стосунків головного героя з його партнеркою і з батьком. Ця історія про те, що тиша в стосунках є набагато страшнішою та небезпечнішою, ніж коли люди навіть переходять на підвищені тона. Тому так, пісня «Тиша» натхненна цією книгою.
😉Що для тебе спільного між хорошою музикою й хорошою книжкою?
Якщо під хорошою музикою, наприклад, мати на увазі альбом, тому що це теж як така довершена творча одиниця, то це якась цілісна історія і загальна емоція, яку дає альбом чи книга. Якщо вони класні, то вони завжди лишають в певному настрої і змушують щось відчути всередині. Можливо, навіть не нове, а старе, але відчути це по-новому.
😉Для тебе книга це більше про навчання чи про відпочинок?
Дуже залежить від книги, насправді. Мені було дуже легко і приємно читати «Мої думки про кіно. Як перекласти життя на сценарій?» Антоніо Лукіча. Але водночас я сприймала це як не стільки роботу, скільки навчання, тому що я брала там багато різних порад для написання своєї книги.
Якщо це художня література, яку я люблю, то це очевидний відпочинок. І дуже часто у мене таке натхнення і час на читання з'являється, коли я не вдома, коли набагато менше факторів мене відволікають.
😉Хто з письменників на твою думку міг би стати геніальним музикантом?
Я все ж думаю, що стати геніальним неможливо, що все-таки геніальність – це щось, що є з народження або немає. Але якщо говорити, хто з письменників хотів стати музикантом, то я думаю, що це норвезький композитор та письменник Кетіль Бйорнстад. У нього є трилогія — книги «До музики», «Ріка» та «Дама з долини». І я думаю, що ця історія частково біографічна, тому можливо, в нього є оце недовершене бажання бути величним музикантом. Але добре, що він написав ці книжки.
😉Книжка, яку ти купила лише через обкладинку — і чи це було того варте?
Мені здається, я ніколи не обирала книгу суто за обкладинкою. Було просто таке, що я побачила в Сенсі книгу про Бітлз, але я і так люблю Бітлз. Ну і плюс до того вона була красива. Вона не стільки інформаційно наповнена, там просто їхні фотографії, але мати таку книгу в колекції я дуже хотіла. Тому частково я повелась на її вигляд, ну і те, що я дуже люблю Бітлз. І я ні про що не шкодую.
#writer_speaks | Owl’s reading vibes