2026-01-16 15:01:37
ІННОВАЦІЇ | ІНСАЙТИ
Як досягти реальних результатів в інноваціях: три ключові виклики
За даними глобального дослідження BCG, 83% компаній визначають інновації як один із трьох найважливіших пріоритетів. Це найвищий показник за останні п’ять років. Парадокс полягає в тому, що водночас знижується кількість компаній, які демонструють високу готовність до інновацій (близько 3%). Цей розрив між амбіціями та реальними можливостями свідчить не про брак ідей, а про слабку управлінську архітектуру. Саме він і створює головний виклик для бізнесу, — вважають експерти компанії Strategyzer.
1➕Стратегія: чи можете ви зробити навпаки, не виглядаючи дурнем?
Багато компаній не просто не мають стратегії інновацій — у них узагалі відсутня чітка стратегія або ж інноваційні активності повністю відірвані від загальної стратегії компанії. Це призводить до хаосу, коли M&A, корпоративний венчурний капітал та органічні інновації існують як окремі світи без зв’язку між собою.
Роджер Мартін (Roger Martin) у своїй книзі «Playing to Win» пропонує простий «тест на нюх» для перевірки стратегії: якщо ви не можете сформулювати протилежне твердження, при цьому не виглядаючи дурнем — це не стратегія. Наприклад, фраза «ми хочемо найкращу якість у світі» не є стратегією, адже хто скаже навпаки? Справжня стратегія визначає конкретні вибори щодо того, де ви граєте і як ви перемагаєте.
Сучасна стратегія — це баланс між дослідженням нового (explore) та використанням наявного (exploit). З одного боку, потрібно вдосконалювати продукти, процеси та ціннісні пропозиції. З іншого — винаходити майбутнє через нові бізнес-моделі, потоки доходів і ринки. Компанія має одночасно керувати поточним бізнесом і створювати майбутнє.
2➕Прозорість процесів: як подолати синдром героя-інноватора
Одна з найбільших проблем в організаціях — «герой-інноватор»: людина з трансформаційною ідеєю, яка просто не знає, з чого почати. В одній компанії, щоб розпочати роботу над ідеєю, потрібно було знайти ще одного співробітника та отримати дозвіл лінійного менеджера. Такі бар’єри роблять розрив між амбіціями та можливостями ще глибшим.
Організаціям потрібен прозорий процес, у якому кожен точно знає:
❯ куди звертатися з ідеєю і які шаблони використовувати;
❯ як подати заявку та що потрібно підготувати;
❯ хто ухвалює рішення про фінансування;
❯ як часто збираються ради з інновацій чи продуктові ради;
❯ який бюджет доступний на кожній стадії.
Керівники часто побоюються, що формалізація та інституціалізація процесів придушать інновації. Насправді все навпаки: саме невизначеність їх стримує. Коли ви даєте людям чіткі рамки та «полотно для малювання», вони точно знають, що робити.
Окрім чіткого процесу ухвалення рішень, важливо, щоб ці рішення ґрунтувалися на доказах, а не на думках чи п’ятирічних прогнозах. Це кардинально змінює культуру — від «хто голосніше кричить» до «що показують дані».
3➕Час і ресурси як індикатори реальних пріоритетів
Подивіться на свій календар: скільки там часу виділено на інноваційні проєкти?
Компанії зазвичай мають гроші та ресурси, але справжня проблема — дати людям час. Чи можуть команди присвячувати його інноваціям? Чи буде цей час захищеним?
Основні виклики тут передбачувані:
❯ фінансовий тиск короткого горизонту — інноваційні витрати часто сприймаються як загроза поточній рентабельності;
❯ перевантаження ключових співробітників — інноваційна робота додається до основних обов’язків без компенсації ресурсів;
❯ відсутність відповідальних команд — проєкти губляться на етапі передавання між підрозділами.
Практика показує ефективність кількох управлінських рішень: виведення інноваційних інвестицій за межі короткострокових EBITDA-метрик, фінансування тимчасової заміни операційних ролей і формування команд, які супроводжують інноваційні проєкти від ідеї до впровадження.
#інновації #стратегія #інсайти
⏺Strategic Insights
Як досягти реальних результатів в інноваціях: три ключові виклики
За даними глобального дослідження BCG, 83% компаній визначають інновації як один із трьох найважливіших пріоритетів. Це найвищий показник за останні п’ять років. Парадокс полягає в тому, що водночас знижується кількість компаній, які демонструють високу готовність до інновацій (близько 3%). Цей розрив між амбіціями та реальними можливостями свідчить не про брак ідей, а про слабку управлінську архітектуру. Саме він і створює головний виклик для бізнесу, — вважають експерти компанії Strategyzer.
1➕Стратегія: чи можете ви зробити навпаки, не виглядаючи дурнем?
Багато компаній не просто не мають стратегії інновацій — у них узагалі відсутня чітка стратегія або ж інноваційні активності повністю відірвані від загальної стратегії компанії. Це призводить до хаосу, коли M&A, корпоративний венчурний капітал та органічні інновації існують як окремі світи без зв’язку між собою.
Роджер Мартін (Roger Martin) у своїй книзі «Playing to Win» пропонує простий «тест на нюх» для перевірки стратегії: якщо ви не можете сформулювати протилежне твердження, при цьому не виглядаючи дурнем — це не стратегія. Наприклад, фраза «ми хочемо найкращу якість у світі» не є стратегією, адже хто скаже навпаки? Справжня стратегія визначає конкретні вибори щодо того, де ви граєте і як ви перемагаєте.
Сучасна стратегія — це баланс між дослідженням нового (explore) та використанням наявного (exploit). З одного боку, потрібно вдосконалювати продукти, процеси та ціннісні пропозиції. З іншого — винаходити майбутнє через нові бізнес-моделі, потоки доходів і ринки. Компанія має одночасно керувати поточним бізнесом і створювати майбутнє.
2➕Прозорість процесів: як подолати синдром героя-інноватора
Одна з найбільших проблем в організаціях — «герой-інноватор»: людина з трансформаційною ідеєю, яка просто не знає, з чого почати. В одній компанії, щоб розпочати роботу над ідеєю, потрібно було знайти ще одного співробітника та отримати дозвіл лінійного менеджера. Такі бар’єри роблять розрив між амбіціями та можливостями ще глибшим.
Організаціям потрібен прозорий процес, у якому кожен точно знає:
❯ куди звертатися з ідеєю і які шаблони використовувати;
❯ як подати заявку та що потрібно підготувати;
❯ хто ухвалює рішення про фінансування;
❯ як часто збираються ради з інновацій чи продуктові ради;
❯ який бюджет доступний на кожній стадії.
Керівники часто побоюються, що формалізація та інституціалізація процесів придушать інновації. Насправді все навпаки: саме невизначеність їх стримує. Коли ви даєте людям чіткі рамки та «полотно для малювання», вони точно знають, що робити.
Окрім чіткого процесу ухвалення рішень, важливо, щоб ці рішення ґрунтувалися на доказах, а не на думках чи п’ятирічних прогнозах. Це кардинально змінює культуру — від «хто голосніше кричить» до «що показують дані».
3➕Час і ресурси як індикатори реальних пріоритетів
Подивіться на свій календар: скільки там часу виділено на інноваційні проєкти?
Компанії зазвичай мають гроші та ресурси, але справжня проблема — дати людям час. Чи можуть команди присвячувати його інноваціям? Чи буде цей час захищеним?
Основні виклики тут передбачувані:
❯ фінансовий тиск короткого горизонту — інноваційні витрати часто сприймаються як загроза поточній рентабельності;
❯ перевантаження ключових співробітників — інноваційна робота додається до основних обов’язків без компенсації ресурсів;
❯ відсутність відповідальних команд — проєкти губляться на етапі передавання між підрозділами.
Практика показує ефективність кількох управлінських рішень: виведення інноваційних інвестицій за межі короткострокових EBITDA-метрик, фінансування тимчасової заміни операційних ролей і формування команд, які супроводжують інноваційні проєкти від ідеї до впровадження.
#інновації #стратегія #інсайти
⏺Strategic Insights