🫶Інформаційна безбар’єрність означає, що кожен і кожна, незалежно від віку, стану здоров’я чи комунікативних можливостей, може отримати потрібну інформацію у зручній для себе формі. Це можуть бути матеріали, які зчитують програми екранного доступу, тексти простою мовою або у форматі легкого читання, аудіодискрипції, переклад жестовою мовою, субтитри, шрифт Брайля чи великошрифтовий друк.

Це також може бути про відкриті дані та сервіси, створені на їх основі, які дозволяють отримувати міську інформацію швидко, доступно й у цифровому форматі, яким можуть користуватися різні групи людей.

✔️У межах циклу інформаційно-роз'яснювальних постів розповідаємо, як Київ робить міську інформацію більш відкритою та доступною для всіх.

Нагадаємо: під час впровадження безбар'єрних рішень столиця керується Планом заходів із створення безбар’єрного простору в місті Києві, який затвердив мер Віталій Кличко.

🧑‍💻У ЦНАПах для відвідувачів із порушеннями зору інформація щодо найпопулярніших послуг доступна шрифтом Брайля. Для допомоги відвідувачам із порушеннями слуху адміністратори пройшли навчання жестової мови. Відвідувачі з повною втратою слуху також можуть скористатися перекладом жестовою мовою онлайн Українського товариства глухих "Сервіс УТОГ-24/7".

📺Телеканал "Київ" транслює програми з 10:00 до 16:00 з перекладом жестовою мовою. Також з обов’язковим перекладом виходять трансляції пленарних засідань Київради.

🏛Комунальні заклади культури Києва створюють тактильні копії творів і матеріали шрифтом Брайля, публікують оцифрований контент на власних сайтах. Записують екскурсії жестовою мовою та встановлюють QR-коди з додатковою інформацією.

Проводять спеціалізовані екскурсії для людей з інтелектуальними та психічними порушеннями, забезпечують доступ до технічних засобів для людей із порушеннями зору та навчають персонал основам жестової мови й принципам безбар’єрності.

🏰Екскурсії, які місто проводить на безплатній основі, адаптують для людей із порушеннями слуху.

📱Також місто надає інформацію у формі відкритих даних, яка дозволяє не тільки аналізувати процеси у столиці, а й створювати зручні сервіси для життя у місті.

Уже доступні 65 наборів даних, зокрема:

🔸фінзвітність комунальних підприємств;
🔸дані про черги до дитсадків;
🔸дані про видалення зелених насаджень;
🔸дані про ярмарки, безпритульних тварин тощо.

Цими даними вже користуються ІТ-сервіси, журналісти, дослідники та бізнес і впроваджують на їх основі корисні рішення для киян.

🤝Київ продовжує робити міську інформацію доступною для всіх. Адже безбар’єрність – це не окрема опція, а стандарт сучасного міста.