2025-12-04 16:03:15
🧚♀️«Яра» Маруся Щербина
видавництво: Видавництво Старого Лева, 5/5🧡
Боже, яка класна книжка для підлітків, яка показує, що життя не закінчується. Особливо, коли війна забрала не тільки твій дім, а і потроху з’їдає із середини тебе.
Я не планувала її читати. Мені просто принесла мама і сказала: «мені сподобалось, і я її прочитала за вечір – ти взагалі можеш за годину». А мама мені зараз рідко щось радить, тому відмовитися від її рекомендації — не могла.
В центрі сюжету маємо Ярину, сімнадцятирічну дівчинку, яка разом із сім’єю виїхала із окупованої Нової Каховки, аби мати спокійніше життя під українським стягом. Вона спустошена, загублена та закрита. Нове місто, відсутність друзів, натягнуті стосунки з мамою та батько, який пішов на війну. Вона ненавидить те, що відбувається, але відчуває безсилля перед реальністю. І ось ця книжка про те, що все потроху все рівно налагодиться – головне, відпустити себе і почати приймати цю реальність хоча б мінімально.
🌺 Це була спокійна, але в той же час злегка напружена історія, яка розвивалася поволі, але так чітко та показово, що мабуть краще б оце наше буденне життя і не передаси. Відлюдкуватість, яка поволі змінювалася спробами впустити щось нове. Хвилювання за батька на війні та бабусю в окупації, смуток та злість, що нічого не зробиш. Але в той же момент спроба жити та відволікатися: робота, що дорівнює улюбленому ділу, молодша сестричка, яка не дає нудьгувати, та кохання, більш доросле, але щире та уважне, яке показує підтримку та зрілість.
Не знаю, це справді дуже простецька, але в той же момент важлива книга, що може виступити підтримуючою для підлітка. Була б у мене дитина – я б їй обов’язково дала прочитати. Тому, якщо шукали щось на подарунок на 12-15 років, — це буде супер. Та і мені, двадцятитрирічній дитині було цікаво прочитати. В певному сенсі, легко. Поринути в світ, де немає гостро-соціальних проблем та сплетінь, а сіра буденність, яка є у нас з вами зараз.
Раджу!
#дегустація
видавництво: Видавництво Старого Лева, 5/5🧡
Боже, яка класна книжка для підлітків, яка показує, що життя не закінчується. Особливо, коли війна забрала не тільки твій дім, а і потроху з’їдає із середини тебе.
Я не планувала її читати. Мені просто принесла мама і сказала: «мені сподобалось, і я її прочитала за вечір – ти взагалі можеш за годину». А мама мені зараз рідко щось радить, тому відмовитися від її рекомендації — не могла.
В центрі сюжету маємо Ярину, сімнадцятирічну дівчинку, яка разом із сім’єю виїхала із окупованої Нової Каховки, аби мати спокійніше життя під українським стягом. Вона спустошена, загублена та закрита. Нове місто, відсутність друзів, натягнуті стосунки з мамою та батько, який пішов на війну. Вона ненавидить те, що відбувається, але відчуває безсилля перед реальністю. І ось ця книжка про те, що все потроху все рівно налагодиться – головне, відпустити себе і почати приймати цю реальність хоча б мінімально.
🌺 Це була спокійна, але в той же час злегка напружена історія, яка розвивалася поволі, але так чітко та показово, що мабуть краще б оце наше буденне життя і не передаси. Відлюдкуватість, яка поволі змінювалася спробами впустити щось нове. Хвилювання за батька на війні та бабусю в окупації, смуток та злість, що нічого не зробиш. Але в той же момент спроба жити та відволікатися: робота, що дорівнює улюбленому ділу, молодша сестричка, яка не дає нудьгувати, та кохання, більш доросле, але щире та уважне, яке показує підтримку та зрілість.
Не знаю, це справді дуже простецька, але в той же момент важлива книга, що може виступити підтримуючою для підлітка. Була б у мене дитина – я б їй обов’язково дала прочитати. Тому, якщо шукали щось на подарунок на 12-15 років, — це буде супер. Та і мені, двадцятитрирічній дитині було цікаво прочитати. В певному сенсі, легко. Поринути в світ, де немає гостро-соціальних проблем та сплетінь, а сіра буденність, яка є у нас з вами зараз.
Раджу!
#дегустація