Якось в одне селище прийшов старий мудрий чоловік.

Він любив дітей і проводив з ними багато часу. Ще він любив робити їм подарунки, але дарував лише тендітні речі. Як не намагалися діти бути обережними, їхні нові іграшки часто ламалися. Діти засмучувалися і гірко плакали. Минав час, мудрець знову дарував їм іграшки, але ще тендітніші.

Одного разу батьки не витримали і прийшли до нього:
— Ти мудрий і бажаєш нашим дітям тільки добра. Але навіщо ти робиш їм такі подарунки? Вони намагаються, як можуть, але іграшки все одно ламаються, і діти плачуть. А адже іграшки такі прекрасні, що не грати з ними неможливо.
— Мине зовсім небагато років, — усміхнувся старець, — і хтось подарує їм своє серце. Можливо, це навчить їх поводитися з таким безцінним даром хоч трохи обережніше?


Ніколи не зупиняйся @Shag_vpered