Якось мудрець поцікавився в коваля,чи подобається тому його робота.На що коваль розпочав скиглити й жалітися:
– Моя справа мені геть не подобається!Занадто важка, грошей не приносить, та ще й люди мене через неї цькують!
Мудрець гмикнув і сказав так:
– Робота для тебе важка, бо ти лінивий.Грошей вона,звісно, не приносить,бо ти жадібний. А цькують тебе,бо ти пихатий. Геть із-перед моїх очей!
Коваль пішов,опустивши голову.А вже за рік мудрець знову проминав його кузню – і, на превеликий подив, побачив заможного й задоволеного коваля в оточенні численних замовників!
– Хіба це той скривджений життям коваль,якого я зустрів торік?–вражено запитав старий.
– Саме так!–посміхнувся коваль.–Я й досі коваль, але зараз мене поважають,і робота приносить мені як гроші,так і задоволення!Ти пояснив,що причини моїх негараздів ховаються в мені самому,і я їх позбувся!Тепер я щасливий!

Робіть висновки, мої любі, бо ми і тільки ми відповідальні за свої вчинки та результати, які вони породжують!Тож працюємо тільки над собою!