😞 Якою підступною може бути… Смерть…

Ця історія відбувалась достатньо давно. Але про неї мені раптом нагадали пацієнти, яких на днях покусало дворове кошеня… І питання, що робити в таких випадках.

🐕‍🦺 Жінка жила в приватному секторі, десь в районі Глевахи, на Київщині. У неї була здоровезна, волохата та дуже лагідна собака. Хазяйка знала, що її кумедна волоцюга, хоч і має габарити й вигляд такий, що можуть налякати і сміливого, насправді добра та для людей цілком безпечна. Тому відпускала її побігати за межами двору. Так було багато років. Тваринка була повноцінним членом сім’ї та ніколи не завдавала нікому клопотів.

В черговий раз собака нагуляла собі вагітність. Всі вдома сміялись та дивувались, як ця волохата, вже немолода здорованя підчепила собі «кавалера» й чекали на щенят. Втім, вже напередодні пологів собака якось різко змінилась. Стала дратівлива, якась зла, почала відмовлятись від їжі та води…

Того злополучного дня тваринці стало геть погано, її вже не випускали на вулицю, аби не втекла. Собака скиглила та шарахалась, ричала на людей. Хазяйка зайшла одна до неї, аби якось приласкати та нагодовувати, але тварина наче чужа накинулась на неї та покусала. І померла в той же день на вечір…

Нещастя всі списали на вік собаки й ускладнені пологи. Ніхто навіть не подумав, що могло статись щось інше страшне із їх собакою. Поховали тварину й не придали значення тому факту, що жінка була покусана…

Через місяць у жінки з’явились скарги на якусь слабкість, безсоння, зміни настрою й якусь дивну апатію чи депресію. Звісно, подумати можна було будь-на що. Але коли через тиждень вже додались спазми м’язів горла при спробі пити воду, судоми, крики та збудження, її швидко госпіталізували…

Врятувати її не вдалось. На розтині діагноз підтвердився. Сказ. Невиліковне, стовідсотково смертельне захворювання… Фінальна стадія – це параліч та кома, й дуже швидко зупинка дихання.

Цей випадок став для всіх жахливою трагедією. І для рідних, і для всього персоналу лікарні. Померти ось так, на рівному місці, в цивілізації, від своєї же, домашньої тваринки… Адже в наш час профілактика сказу, в тому числі у тварин, закриває всі питання й такі випадки є просто неприпустимими.

Профілактикою сказу займаються не інфекціоністи. А травматологи на травмпунктах. Вони оцінюють ситуацію, стан рани, ризик зараження й при необхідності одразу проводять профілактичне щеплення. Іншого варіанту, іншої альтернативи – немає. Ліків від сказу немає. І діагностики прижиттєвої також.

❗️ Однак, є один зручний лайфхак, як можна зрозуміти, що нічого страшного не сталось. Зі мною особисто сталась подібна ситуація, тому дуже гарно розумію емоції та паніку тих, кого вкусила бездомна тварина

Сказитись від переляку... Історія як мене покусала бездомна собака

❗️ Якщо є можливість поспостерігати за твариною, яка вкусила, протягом 10 діб, то можна не спішити щепитись. Якщо тварина не помирає протягом цього часу, у неї сказ виключається. У всіх інших випадках, якщо це був їжак, лисиця, мавпа на курорті, дворове кошеня чи собака, які зникли: краще не ризикувати та не гратись із життям… Щодо них рішення про екстрену профілактику ухвалюється відразу

ℹ️ Чому саме 10 днів?

У собак, котів і тхорів вірус сказу потрапляє у слину максимум за 3–4 дні до появи перших клінічних симптомів, а смерть настає зазвичай до 7-го дня від початку цих симптомів. Отже, десятиденний інтервал перекриває увесь можливий період виділення вірусу. Якщо тварина здорова після 10 діб — вона не могла передати сказ у момент укусу.

Information for Veterinarians

ℹ️ Що робити після укусу?

▪️ Негайно промити рану милом і водою щонайменше 15 хв.

▪️ Звернутися до найближчого пункту невідкладної допомоги або інфекційного відділення.

▪️ Повідомити про укус ветеринарну службу, щоби організувати 10-денний нагляд за твариною (за можливості — у її власника).

▪️ Дотримуватися вказівок медиків

👍 Бережіть себе! Та будьте дуже обачні!

😞 Смерть може бути дуже підступною. Та жорстокою…