2025-11-29 02:02:29
ЯК НИЗЬКО МИ ОПУСТИМОСЯ. Частина 2
Частина 1
Питання дорожнього просвіту за чинного регламенту відіграє ключову роль. На початку 2022 року більшість команд пропустили ефект дельфінування й були змушені піднімати кліренс, щоб хоч якось із ним впоратися. На щастя для Ред Булл, дует Ньюї/Ваше знайшов рішення, тож їхні машини від самого старту сезону не мали серйозних проблем і могли працювати набагато нижче за суперників.
Згодом дельфінування приборкали всі, однак опустити машину достатньо низько вдалося не кожному. Наприклад, Mercedes довго страждав через вузьке робоче вікно. Різке покращення форми Макларен минулого року багато хто пов’язує з тим, що команда знайшла спосіб опустити машину нижче і водночас захистити контрольну планку від стирання.
Нещодавня історія про пристрій, що підігріває титанові блоки на контрольній планці, здається більш правдоподібною, якщо подивитися на кілька фактів щодо Макларен.
Завдяки нашій постійній читачці пані Ользі, з якою ми передивилися чимало стенограм, де на початку гонки Оскара та Ландо просять робити ЛіКо [lift and coast] у певних поворотах — Імола, Канада, Бахрейн, Зандворт, Монца. Можливо, нагрівачці потрібен був час, щоб вийти на робочу температуру саме на перших колах.
Виникає питання: чому Макларен був швидкий у Бразилії, де погода була не надто спекотною? Цікаво, що згідно з протоколами, там не перевіряли контрольні планки — лише вибірково титанові блоки. Так, звісно, вони теж стираються, але значно повільніше за полімерну плиту. Тож, можливо, Макларену просто пощастило.
Обидва гонщики команди також використовують термоекрани на сидіннях. Це не прямий доказ, але показово, що Макларен — майже єдина команда, яка застосовує такий захист.
Крім того, ми знаємо: коли команді бракує даних щодо налаштувань, вона підходить до них дуже обережно й втрачає швидкість. Приклад — Остін. Після зіткнення Піастрі та Норріса у спринті команда недоотримала інформацію щодо поведінки машини на довгій дистанції. У підсумку вони не ризикнули і залишили більший запас по кліренсу. Це коштувало темпу в гонці.
Звісно, усе це — не прямі докази. Але дуже цікаво, як на форму команди вплине заборона цього «нагрівача». Навіть якщо всі наведені аргументи частково правдиві, вони точно не є єдиною причиною швидкості Макларен. До таких рішень варто ставитися як до інструменту розширення робочого вікна машини.
#технарь #стрілочки
@F1INSIDER
Частина 1
Питання дорожнього просвіту за чинного регламенту відіграє ключову роль. На початку 2022 року більшість команд пропустили ефект дельфінування й були змушені піднімати кліренс, щоб хоч якось із ним впоратися. На щастя для Ред Булл, дует Ньюї/Ваше знайшов рішення, тож їхні машини від самого старту сезону не мали серйозних проблем і могли працювати набагато нижче за суперників.
Згодом дельфінування приборкали всі, однак опустити машину достатньо низько вдалося не кожному. Наприклад, Mercedes довго страждав через вузьке робоче вікно. Різке покращення форми Макларен минулого року багато хто пов’язує з тим, що команда знайшла спосіб опустити машину нижче і водночас захистити контрольну планку від стирання.
Нещодавня історія про пристрій, що підігріває титанові блоки на контрольній планці, здається більш правдоподібною, якщо подивитися на кілька фактів щодо Макларен.
Завдяки нашій постійній читачці пані Ользі, з якою ми передивилися чимало стенограм, де на початку гонки Оскара та Ландо просять робити ЛіКо [lift and coast] у певних поворотах — Імола, Канада, Бахрейн, Зандворт, Монца. Можливо, нагрівачці потрібен був час, щоб вийти на робочу температуру саме на перших колах.
Виникає питання: чому Макларен був швидкий у Бразилії, де погода була не надто спекотною? Цікаво, що згідно з протоколами, там не перевіряли контрольні планки — лише вибірково титанові блоки. Так, звісно, вони теж стираються, але значно повільніше за полімерну плиту. Тож, можливо, Макларену просто пощастило.
Обидва гонщики команди також використовують термоекрани на сидіннях. Це не прямий доказ, але показово, що Макларен — майже єдина команда, яка застосовує такий захист.
Крім того, ми знаємо: коли команді бракує даних щодо налаштувань, вона підходить до них дуже обережно й втрачає швидкість. Приклад — Остін. Після зіткнення Піастрі та Норріса у спринті команда недоотримала інформацію щодо поведінки машини на довгій дистанції. У підсумку вони не ризикнули і залишили більший запас по кліренсу. Це коштувало темпу в гонці.
Звісно, усе це — не прямі докази. Але дуже цікаво, як на форму команди вплине заборона цього «нагрівача». Навіть якщо всі наведені аргументи частково правдиві, вони точно не є єдиною причиною швидкості Макларен. До таких рішень варто ставитися як до інструменту розширення робочого вікна машини.
#технарь #стрілочки
@F1INSIDER