Як «граматика» стала «гламуром»

Сьогодні слово «гламур» означає блиск і розкіш.

Походить воно від грецького gramma («літера») → латинського grammatica («мистецтво читати й писати»). У середньовічній Європі «grammar» означало не лише граматику, а й книжки латиною та знання загалом. Для неграмотних людей це було як щось таємниче й магічне.

Звідси виникло слово gramarye — «чари». У шотландській мові воно видозмінилося на glamour.

В 19 ст. Слово glamour втратило зв’язок із надприродним і стало означати особливу красу, шарм і розкіш, як в українській мові зі слова "чари" утворилося слово "чарівний".

Шотландець Вальтер Скотт активно вживав слово glamour у своїх творах у 19 ст, і саме він поширив його в літературі та зробив його модним у англійській мові.

Тож шлях від «граматики» до «гламуру» — це історія того, як книжкова мудрість перетворилася на магію і чари, а чари — на чарівність.