2025-12-16 20:04:52
Як грають в #УПЛ
Створення моментів та передумов до них 🇺🇦
Частина 2: глибокі кроси
Це логічне продовження попереднього графіка. Відмінність лише одна:
• перша вісь, як і раніше, відповідає кількості передач під удар за 90 хвилин (топ-30 позначено);
• друга вісь тепер відображає не глибокі передачі, а точні кроси в 20-метровий радіус від воріт (топ-30 позначено);
• колір маркерів відповідає перцентилю за асистами на 90 хвилин.
Брати кроси загалом недоцільно, бо значна їх частка не до штрафного та не створює контексту загрози. Тому тут розглянуті лише глибокі кроси, тобто ті, що реально «входять» у зону небезпеки.
Саме тому цікаво не зациклюватися на одному графіку, а дивитися обидва паралельно. Якщо відкрити їх поруч - добре видно стилістичні схильності команд.
🇺🇦 Лідерство Владислава Велетня за глибокими кросами змушує придивитися до житомирського Динамо уважніше. Команда за способом атаки штрафного вибивається із загального тренду та очевидно відрізняється від справді домінантних у володінні м’ячем колективів. У топ-6 за глибокими кросами - одразу троє гравців Динамо-3:
1️⃣ Велетень - 2.24/90
3️⃣ Назаренко - 1.63/90
6️⃣ Кравченко - 1.58/90
А тепер порівняємо їхню позицію в рейтингу глибоких передач:
2️⃣0️⃣ Велетень - 1.40/90
4️⃣1️⃣ Кравченко - 0.95/90
6️⃣0️⃣ Назаренко - 0.58/90
Красномовно? Ще й як. З тренду випадає лише Гуцуляк - але там складне питання: це або несприйняття ідей, або свідома адаптація гри під його сильні якості у штрафному, а не на дистанції у 30 метрів від воріт. Тоді виходить, що в інших таких якостей немає.
🇺🇦 Київське Динамо атакує штрафний глибокими передачами через значно більш комбінаційну гру. У топ-15 УПЛ за глибокими передачами:
• Віталій Буяльський
• Назар Волошин
• Микола Шапаренко
• Владислав Кабаєв
• Олександр Піхальонок
• Олександр Караваєв
- усі вони там. З «житомирського філіалу» у топ-15 - лише Олексій Гуцуляк.
Це працює й навпаки. У топ-20 за глибокими кросами з киян - лише Караваєв (8-ме місце; 1.54/90). І це теж закономірно в цьому контексті.
Глобально Динамо зараз на роздоріжжі перед вибором:
- інвестувати в пошуки тренера, його штаб та скаутинг
- не інвестувати і повернутися до селянського футболу
В обох концепцій є свої плюси та мінуси.
🟢 З плюсів - кияни випускають тоннами обмежених футболістів (в сенсі вміння швидко та якісно ухвалювати рішення), які потім стають справжніми зірками та легендами в колгоспах. Тепер найкращі з них не посилюватимуть конкурентів за 3-12 місця, а боротимуться за меншої конкурентності (через послаблення колгоспів тим, що не постачатимуть їм гравців) за єврокубки в складі головної команди.
🔴 З мінусів - за відсутності стабільних єврокубків та ігнору Реброва в збірній, ці обмежені футболісти не отримають ніякої вітрини на змагальному рівні. Ви багато чули про інтерес до гравців Полтави чи Колоса в Туреччині?
Тож мені дуже цікаво який подальший шлях розвитку обере Динамо. Бачу думки вболівальників чіткі: більшість хоче бачити простий мужицький футбол на контратаках, як в дитинстві! Чи дослухається до народної думки президент? Дізнаємося вже незабаром під Новий Рік!
🇺🇦 В Шахтаря: лише Конопля дає стабільний обсяг глибоких кросів, тоді як більшість моментів - наслідок глибоких передач бразильців. Дві різні філософії, два різні способи входу в штрафний.
До чого все це. Загальний онанізм на структуру гри та бажання називати Ротаня по-батькові в ефірах - це поганий прецендент. Чомусь «Руслан Петрович» вимовляють так, мов при цьому хтось під тумбою робить мінет. А от «Олександр Шовковський» - лунало сухо, без ніжності в голосі. Чому? Бо Шовковський не роздавав ексклюзиви та не цілувався зі ЗМІ. Тож і не став частиною підлабузницького культу.
Не можна ставити знак рівності між способами створення моментів Шахтарем, Динамо донедавна та житомирянами. Є міцні статистичні аргументи, які доводять відмінність філософій - просто нахуя на них зважати, коли поцілунки вирішують, так?
#УПЛмікроскоп
Створення моментів та передумов до них 🇺🇦
Частина 2: глибокі кроси
Це логічне продовження попереднього графіка. Відмінність лише одна:
• перша вісь, як і раніше, відповідає кількості передач під удар за 90 хвилин (топ-30 позначено);
• друга вісь тепер відображає не глибокі передачі, а точні кроси в 20-метровий радіус від воріт (топ-30 позначено);
• колір маркерів відповідає перцентилю за асистами на 90 хвилин.
Брати кроси загалом недоцільно, бо значна їх частка не до штрафного та не створює контексту загрози. Тому тут розглянуті лише глибокі кроси, тобто ті, що реально «входять» у зону небезпеки.
Саме тому цікаво не зациклюватися на одному графіку, а дивитися обидва паралельно. Якщо відкрити їх поруч - добре видно стилістичні схильності команд.
🇺🇦 Лідерство Владислава Велетня за глибокими кросами змушує придивитися до житомирського Динамо уважніше. Команда за способом атаки штрафного вибивається із загального тренду та очевидно відрізняється від справді домінантних у володінні м’ячем колективів. У топ-6 за глибокими кросами - одразу троє гравців Динамо-3:
1️⃣ Велетень - 2.24/90
3️⃣ Назаренко - 1.63/90
6️⃣ Кравченко - 1.58/90
А тепер порівняємо їхню позицію в рейтингу глибоких передач:
2️⃣0️⃣ Велетень - 1.40/90
4️⃣1️⃣ Кравченко - 0.95/90
6️⃣0️⃣ Назаренко - 0.58/90
Красномовно? Ще й як. З тренду випадає лише Гуцуляк - але там складне питання: це або несприйняття ідей, або свідома адаптація гри під його сильні якості у штрафному, а не на дистанції у 30 метрів від воріт. Тоді виходить, що в інших таких якостей немає.
🇺🇦 Київське Динамо атакує штрафний глибокими передачами через значно більш комбінаційну гру. У топ-15 УПЛ за глибокими передачами:
• Віталій Буяльський
• Назар Волошин
• Микола Шапаренко
• Владислав Кабаєв
• Олександр Піхальонок
• Олександр Караваєв
- усі вони там. З «житомирського філіалу» у топ-15 - лише Олексій Гуцуляк.
Це працює й навпаки. У топ-20 за глибокими кросами з киян - лише Караваєв (8-ме місце; 1.54/90). І це теж закономірно в цьому контексті.
Глобально Динамо зараз на роздоріжжі перед вибором:
- інвестувати в пошуки тренера, його штаб та скаутинг
- не інвестувати і повернутися до селянського футболу
В обох концепцій є свої плюси та мінуси.
🟢 З плюсів - кияни випускають тоннами обмежених футболістів (в сенсі вміння швидко та якісно ухвалювати рішення), які потім стають справжніми зірками та легендами в колгоспах. Тепер найкращі з них не посилюватимуть конкурентів за 3-12 місця, а боротимуться за меншої конкурентності (через послаблення колгоспів тим, що не постачатимуть їм гравців) за єврокубки в складі головної команди.
🔴 З мінусів - за відсутності стабільних єврокубків та ігнору Реброва в збірній, ці обмежені футболісти не отримають ніякої вітрини на змагальному рівні. Ви багато чули про інтерес до гравців Полтави чи Колоса в Туреччині?
Тож мені дуже цікаво який подальший шлях розвитку обере Динамо. Бачу думки вболівальників чіткі: більшість хоче бачити простий мужицький футбол на контратаках, як в дитинстві! Чи дослухається до народної думки президент? Дізнаємося вже незабаром під Новий Рік!
🇺🇦 В Шахтаря: лише Конопля дає стабільний обсяг глибоких кросів, тоді як більшість моментів - наслідок глибоких передач бразильців. Дві різні філософії, два різні способи входу в штрафний.
До чого все це. Загальний онанізм на структуру гри та бажання називати Ротаня по-батькові в ефірах - це поганий прецендент. Чомусь «Руслан Петрович» вимовляють так, мов при цьому хтось під тумбою робить мінет. А от «Олександр Шовковський» - лунало сухо, без ніжності в голосі. Чому? Бо Шовковський не роздавав ексклюзиви та не цілувався зі ЗМІ. Тож і не став частиною підлабузницького культу.
Не можна ставити знак рівності між способами створення моментів Шахтарем, Динамо донедавна та житомирянами. Є міцні статистичні аргументи, які доводять відмінність філософій - просто нахуя на них зважати, коли поцілунки вирішують, так?
#УПЛмікроскоп