2024-08-01 12:00:01
Як грають ЦЗ #УПЛ 🇺🇦
Ведення з просуванням (10+ м) та середня дистанція ведення з просуванням, плюс ведення, що наближають мʼяч на 20% ближче до воріт суперника.
Не погоджуюся з твердженням головного тренера Полісся та його симпатиків, що нинішній склад Полісся — безмозкі рагулі. Протягом минулого сезону декілька разів відзначав суттєвий стрибок якості просування мʼяча конкретно в Сергія Чоботенка. Чоботенко — не той гравець, якому треба кричати «Іді, чіво стаіш?!», як кричав дід юному Забарному та Попову. Дивимося: дві вісі та кольорові маркери:
- кількість просувань мʼяча веденнями понад 10 метрів/90;
- дистанція середнього просування мʼяча веденням, м;
- кольором позначено приналежність гравця до перцентиля за кількістю ведень із просуванням, що наближають мʼяч на 20% дистанції, яка залишалася до воріт/90.
Отож:
• Чоботенко - останній із шести ЦЗ УПЛ минулого сезону, хто переступив позначку в 5 ведень з просуванням на понад 10 метрів (5.09/90); у топ-3 - визнані в цьому гравці Михавко (6.1/90), Кампуш (5.97/90) та Матвієнко (5.8/90);
• Чоботенко - у топ-4 за середньою дистанцією ведення з просуванням (16.1 м), зокрема поступаючись Копині (18.5) та Понєдєльніку (16.2), які грали не лише в центрі захисту, а й на фланзі, де можливості для просувань веденнями більші. Тобто вище лише Бакарі Конате (17.4);
• Чоботенко ділить перше місце з Михавком за кількістю ведень (2.46/90), що наближають мʼяч щонайменше на 20% ближче до воріт від точки початку руху (умовно: почав за 60 метрів до чужих воріт - треба подолати мінімум 12 м; почав із 50 - 10 м; із 40 - 8 м; бо чим вище починаєш - тим складніше, а чим нижче - тим легше).
У чому головний прокол адвокатів Ротаня? Вони вперто ігнорують факт, що між алкашами-фізруками та штабом Ротаня був Імад. Саме з Ашуром деякі гравці були змушені подивитися на футбол інакше.
Адвокатам ліньки відкрити і подивитися, куди і скільки Чоботенко бігав у Колосі, Поліссі без Імада та в Поліссі з Імадом. Мені не ліньки - я відкрив сезон 2023/2024. Тоді в Чоботенка стався базовий перехід від “бий-біжи” в Колосі та за Калітвінцева: додав із 1.12/90 до 2.46/90 ведень на 20% дистанції, що залишалася до чужих воріт. Відповідно, зросла дистанція середнього ведення на 1.5 метра. Очевидно, що якесь базове розуміння входження чи атаки простору Сергій отримав ще тоді, а не зараз - на перших літніх зборах із Ротанем.
Та сама історія з прогресією загалом:
- у сезоні 2023/2024 в Поліссі Сергій здійснював 17.4/90 просувань веденнями та передачами і поступався навіть Судакову, займаючи 26-те місце в УПЛ серед гравців усіх позицій;
- у сезоні з Імадом гравець піднявся із 26-го на 5-те місце, а показник кількості просувань зріс до 23.2/90 (+6.2/90). Усе вказує, що базове поняття та розуміння процесу гравець ВЖЕ має, і проблема не в тому, що він не знає, як входити в простір чи просувати мʼяч, а в тому, як його підготували до конкретного суперника.
💙 Серед захисників Динамо знову, як і будь-де, відзначаємо Тараса Михавка. І за короткими просуваннями, і за довгими, і за дистанцією — він входить до еліти. Найближче до його стандартів наблизився Максим Дячук, який дійсно сильно додав порівняно з позаминулим сезоном. Тож, мабуть, Біловар мав їхати в Лехію — це було б справедливо. Денис Попов, як не намагався активно входити в простір за діда, хоч той і несамовито волав: «Іді, чіво стаїш?!» — так і зараз робить це на рівні середнього ЦЗ чемпіонату…
#УПЛмікроскоп
Ведення з просуванням (10+ м) та середня дистанція ведення з просуванням, плюс ведення, що наближають мʼяч на 20% ближче до воріт суперника.
Не погоджуюся з твердженням головного тренера Полісся та його симпатиків, що нинішній склад Полісся — безмозкі рагулі. Протягом минулого сезону декілька разів відзначав суттєвий стрибок якості просування мʼяча конкретно в Сергія Чоботенка. Чоботенко — не той гравець, якому треба кричати «Іді, чіво стаіш?!», як кричав дід юному Забарному та Попову. Дивимося: дві вісі та кольорові маркери:
- кількість просувань мʼяча веденнями понад 10 метрів/90;
- дистанція середнього просування мʼяча веденням, м;
- кольором позначено приналежність гравця до перцентиля за кількістю ведень із просуванням, що наближають мʼяч на 20% дистанції, яка залишалася до воріт/90.
Отож:
• Чоботенко - останній із шести ЦЗ УПЛ минулого сезону, хто переступив позначку в 5 ведень з просуванням на понад 10 метрів (5.09/90); у топ-3 - визнані в цьому гравці Михавко (6.1/90), Кампуш (5.97/90) та Матвієнко (5.8/90);
• Чоботенко - у топ-4 за середньою дистанцією ведення з просуванням (16.1 м), зокрема поступаючись Копині (18.5) та Понєдєльніку (16.2), які грали не лише в центрі захисту, а й на фланзі, де можливості для просувань веденнями більші. Тобто вище лише Бакарі Конате (17.4);
• Чоботенко ділить перше місце з Михавком за кількістю ведень (2.46/90), що наближають мʼяч щонайменше на 20% ближче до воріт від точки початку руху (умовно: почав за 60 метрів до чужих воріт - треба подолати мінімум 12 м; почав із 50 - 10 м; із 40 - 8 м; бо чим вище починаєш - тим складніше, а чим нижче - тим легше).
У чому головний прокол адвокатів Ротаня? Вони вперто ігнорують факт, що між алкашами-фізруками та штабом Ротаня був Імад. Саме з Ашуром деякі гравці були змушені подивитися на футбол інакше.
Адвокатам ліньки відкрити і подивитися, куди і скільки Чоботенко бігав у Колосі, Поліссі без Імада та в Поліссі з Імадом. Мені не ліньки - я відкрив сезон 2023/2024. Тоді в Чоботенка стався базовий перехід від “бий-біжи” в Колосі та за Калітвінцева: додав із 1.12/90 до 2.46/90 ведень на 20% дистанції, що залишалася до чужих воріт. Відповідно, зросла дистанція середнього ведення на 1.5 метра. Очевидно, що якесь базове розуміння входження чи атаки простору Сергій отримав ще тоді, а не зараз - на перших літніх зборах із Ротанем.
Та сама історія з прогресією загалом:
- у сезоні 2023/2024 в Поліссі Сергій здійснював 17.4/90 просувань веденнями та передачами і поступався навіть Судакову, займаючи 26-те місце в УПЛ серед гравців усіх позицій;
- у сезоні з Імадом гравець піднявся із 26-го на 5-те місце, а показник кількості просувань зріс до 23.2/90 (+6.2/90). Усе вказує, що базове поняття та розуміння процесу гравець ВЖЕ має, і проблема не в тому, що він не знає, як входити в простір чи просувати мʼяч, а в тому, як його підготували до конкретного суперника.
💙 Серед захисників Динамо знову, як і будь-де, відзначаємо Тараса Михавка. І за короткими просуваннями, і за довгими, і за дистанцією — він входить до еліти. Найближче до його стандартів наблизився Максим Дячук, який дійсно сильно додав порівняно з позаминулим сезоном. Тож, мабуть, Біловар мав їхати в Лехію — це було б справедливо. Денис Попов, як не намагався активно входити в простір за діда, хоч той і несамовито волав: «Іді, чіво стаїш?!» — так і зараз робить це на рівні середнього ЦЗ чемпіонату…
#УПЛмікроскоп