я вірю відчуттю та дозволяю йому мене вести.

нинішній ранок був пронизаний холодним сонцем & мистецьким зачудуванням — пощастило стати частиною ознайомчого прес-туру нової виставки PinchukArtCentre «Це всього лише кінець світу» за кураторства Оксани Чорнобрової.

одна з робіт експозиції належить Федору Тетяничу — унікальний митець, автор біотехносфри, говорить до нас крізь час віршованими рядками, що пронизані космічною мудрістю.

спускаючись сходами до виходу з будівлі опісля, не можу противитися магнітному бажанню зайти до книжкового простору «Збірка» — перше, що бачу на полицях: книжка, присвячена життю та творчості Тетянича. купую.

досліджуючи сторінки, натрапляю на неймовірно цікавий підхід митця до одягу, який і цитую нижче:

«Важливим елементів перформансів Федора був одяг, що його він виготовляв власноруч. За допомогою одягу він епатував і виділявся серед сірої радянської дійсності. Для цього використовував будь-які підтручні матеріали: фольгу, блискучі тканини, папір тощо. На голову міг покласти коробку від торта, ходив на власноруч зроблених ходулях, щоб височіти над натовпом. Часто привʼязував на себе різні предмети, які видавали звуки, як-от порожні бляшанки або металеві труби»

Тетянич був маркером майбутньої свободи, лакмусовим папірцем змін, викликом сірості. про це наше мистецтво нині — зокрема «Це всього лише кінець світу», що триватиме до 04.01.26