Я сьогодні пропонувала знайомій практику: намалювати три свої портрети. Наче своє відображення в дзеркалі.

Себе в минулому, себе в теперішньому. І себе в майбутньому.

Малювати так, як малюється. Але з акцентом: бачити в собі силу.

Сказати собі молодшій - «Дякую за те, що збереглась» (це може знімати сором чи можливу провину). І подумати – що саме в собі змогла зберегти з тих часів

Запитати у себе теперішньої: «Що зараз для мене найважливіше зберегти?» (це може допомогти сфокусуватись на відчутті опори і сили)

Запитати у себе в майбутньому «Чому я можу у тебе навчитись саме зараз?» (це переводить фокус з можливої тривоги чи тиску на ресурс).

Коли я для знайомої формулювала ці запитання – це було під конкретний запит. Але і для себе самої я знайшла неочікувані відповіді.

Три портрети стають "крапками" на лінії часу нашої сили.

Сил нам.

Доброї безпечної ночі та вихідних. До понеділка. ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз