Я сьогодні думала, що коли ти їдеш з дому - важливо усвідомлювати, навіщо. Уявляти своє повернення.

Якщо ти хочеш поїхати «від чогось» - поки тебе немає, нічого не зміниться. І ти повернешся в ту саму точку. буде складніше розгрібати все, що хотілось уникати.

Я їхала в подорож на три дні – знала, що їду перефокусувати увагу. Заради доньки, щоб виспатись, зібратись з думками… Перші два пункти точно вдалися

А потім повертаєшся – і рівень невизначеності тільки зростає разом з рівнем відповідальності.

Сьогодні я везла маму до лікаря і думала – як хочеться, щоб поруч був дорослий. За якого я можу потриматись.
І дорослим потрібні дорослі.

Пригадала, як колись відчула – що світ (Бог, сили, в які ми віримо), не забирає свою руку. Ми іноді можемо втратити цей контакт.
А можливо, ці «дорослі» могутні сили – зовнішні об’єкти - частина нашої внутрішньої сили.
І ми беремо за руку свою ще більш зрілу частину.

Нехай ми завжди відчуваємо цю надійну руку.

Доброї безпечної ночі ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз